Рятувальний автомобіль «Богун» українського виробництва, має високу прохідність й тому може плавати (в нього герметичний корпус), їхати по льоду та пересуватися по ґрунтах різного типу. Цей снігоболотохід використовують для евакуації людей у важкодоступних місцях, чи доставлення малогабаритного вантажу на територію, до якої неможливо потрапити на легковому чи вантажному транспорті. Також «Богун» обладнаний ношами для евакуації людей із травмами.

«Богун» добре зарекомендував себе у ліквідації наслідків весняної повені у Чернігівській області, також під час ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС: евакуйовували населення. Вміщає в себе до 6 осіб. У Херсоні 13 людей вміщували, тому що вода підіймалася. Тварин евакуйовували, розвозили гуманітарну допомогу, питну воду.

Висока прохідність («Богуна» — ред.) полягає в тому, що це шини низького тиску. Вони вміщують в себе багато повітря, але тиск низький. Тобто, найбільше, що ми качаємо — це 0,2 бара. І за рахунок цього, площа контакту з ґрунтом висока, тобто майже як гусеничний транспорт, але набагато комфортніше за рахунок пневматики. Накачується вихлопними газами — це також запатентована конструкція. Тобто з двигуна немає ніякого ні компресора, ні насоса», — розповів водій-рятувальник ДСНС в Полтавській області Артем Мелет.

Під час ліквідації масштабних пожеж та наслідків ворожих обстрілів, рятувальники Полтави використовують тактичний робот Magirus Wolf R1 німецького виробництва. Зокрема, цей робот необхідний там, де для пожежників є небезпека вибуху або велике задимлення.

Робот Magirus Wolf R1 застосовують для дистанційного гасіння пожеж. Без обладнання камери робот може працювати на відстані до 150 м, тобто в межах поля зору рятувальників. При використанні камери — дистанція роботи робота збільшується до пів кілометра від пожежників. Окрім відкритих територій, Magirus Wolf R1 використовують й під час гасіння загоряння у закритих приміщеннях.

«Продуктивність даного робота — 2000 літрів води у хвилину. Може подавати як і піну, так і воду. Витримує до тисячі градусів. Можна його ще обладнати — накрити захисним чохлом, щоб витримував більшу температуру. Він (робот — ред.) обладнується двома акумуляторами й безперервної роботи вистачає на 4 години.

В Україні 5 таких роботів: у нас один з них. Полтавська область перекриває Харківську, Сумську, Дніпропетровську та Херсонську області. Тобто де будуть обстріли і масштабні пожежі, то ми по першій команді виїжджаємо туди. До нього є причеп, який приєднується до автомобіля Fordі виїжджаємо до того підрозділу, якому необхідна допомога. Використовували ми його вже у надзвичайних ситуаціях в Харківській області, в Кременчуці та в Полтавському районі», — розповів начальник рятувального відділення ДСНС в Полтавській області Олександр Кіт.

Пожежна автоцистерна на базі автомобіля Ford, яка оснащена обладнанням для гасіння загорянь та роботи при дорожньо-транспортних аваріях й на ліквідації наслідків завалів

Основне обладнання, яке використовують під час розмінування — це різні види металошукачів. Рятувальники продемонстрували металошукачі австралійського та японського виробництва. Обладнання для роботи саперів має георадар, який виявляє до 40 см глибини залягання вибухонебезпечного предмета в землі. Перед початком роботи з розмінування, використовують дрон DJI Matrice для аеророзвідки. Це необхідно задля перевірки кількості небезпечних предметів на певній території та отримання даних про місця, на яких необхідно бути більш обережними. Цю техніку сапери використовують, як на Полтавщині, так і на деокупованих територіях Донеччини й Харківщини.

Серед захисного спорядження, рятувальники продемонстрували так звані чоботи «Павуки» — спеціальне взуття для саперів, яке захищає стопи від ампутації, якщо випадково наступили на міну, наприклад, «пелюстка». Такі чоботи сапери використовують на полях засмічених протипіхотними мінами. Захисне взуття має відстань від землі та залізну вставку, яка захищає ноги від мінних осколків.

Нагадаємо, взимку цього року Швеція передала полтавським рятувальникам пожежну машину зі 32-метровою драбиною.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»