Нагадаємо, у лютому прибрали дошки з фасадів житлового будинку вулиці Семена Антонця (будівля колишнього Полтавського учительського інституту) та будинку по провулку Госпітальному, де майбутній енкаведист і денікінець жив під час навчання в Полтавському вчительському інституті упродовж 1914-1916 років: демонтаж згідно з рішенням виконкому міськради здійснили працівники ЖЕО №2 за дорученням управління ЖКГ Полтавської міськради.

У межах деколонізації, через приналежність до символіки російської імперської політики всі 26 вулиць і провулків у назвах яких глорифікувався Макаренко протягом останніх двох років перейменували. У тому числі 5 у Полтавській міській громаді. У обласному центрі перейменовано на честь Антона Цедіка — учасника Революції Гідності, добровольця, полеглого під Іловайськом стрільця-санітара батальйону «Донбас». Також розпорядженням Полтавської ОВА і за ініціативи представника Інституту нацпам’яті у Полтавській області Олега Пустовгара усунено пов’язані з Макаренком назви вулиць у старостинських округах Полтавської міської громади: у селі Ковалівка вулицю «Музей Макаренка» перейменовано на честь видатного українського педагога Григорія Ващенка; у селах Пальчиківка і Ковалівка — на пошану першого міністра освіти УНР Івана Стешенка; у селі Верхоли на честь діячки УНР, петлюрівки, видатної педагогині Софії Русової.

«Демонтаж усіх дошок та перейменування усіх п’яти вулиць Макаренка у Полтавській громаді, і всіх 26 по області- це вагомі кроки зі зменшення чужорідного культу совєтського педагога, співробітника НКВС Антона Макаренка. Рішенням сесії Полтавської обласної ради прибрано осоружне ім’я Макаренка й з назви обласного комунального навчального закладу — «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія», — розповів представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. На його думку, важливо, щоб Департамент освіти і науки Полтавської ОВА подав на найближчу сесію облради проєкти рішень щодо перейменування інших закладів освіти. Це Полтавський ліцей імені А.С.Макаренка Полтавської обласної ради; Кременчуцький професійний ліцей ім. А.С.Макаренка; науковий ліцей «Політ» при обласному коледжі.

Адже згідно з фаховим висновком Українського інституту національної пам’яті (УІНП) географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених совєтському письменникові та педагогу, керівникові дитячих виховних колоній Макаренку А. С. належать до символіки російської імперської політики.

Згідно з матеріалами архівної справи МВС УРСР за № 2400 Антон Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР — начальника ІІ відділення цього ж відділу. 14 липня 1936 року він подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. А з жовтня 1936 року виконував обовʼязки керівника колонії НКВС № 5 у місті Бровари Київської області. Це зазначено у відповіді на запит УІНП від Департаменту з питань режимно-секретної діяльності Міністерства внутрішніх справ України.

У період російської окупації Полтави російською армією Антона Денікіна Макаренко служив білогвардійським загарбникам, працюючи директором полтавської школи №2 імені генерал-губернатора Малоросії князя Куракіна; на цю посаду денікінці як прихильники «єдиної і неділимої росії» призначили Макаренка у вересні 1919 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої cтатті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», органом державної безпеки СРСР є: Народний комісаріат державної безпеки, Міністерство державної безпеки, Комітет державної безпеки, їхні територіальні, функціональні, структурні підрозділи, а також безпосередньо підпорядковані цим органам бойові загони, охорона (варта), війська або спеціальні частини. Тож Макаренко — працівник радянських органів державної безпеки. Згідно з підпунктами «в», «д», «є» пункту 4 частини 1 cтатті 2 Закону «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» до символіки російської імперської політики належать, зокрема, й об’єкти, присвячені працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів. Тож Закон не передбачає жодних винятків для щодо пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

У Полтавському представництві УІНП звернули увагу, що необхідно також очистити публічний простір Кременчука аж від трьох споруд звеличення енкаведиста Макаренка. Це так зв. «пам’ятники» по вулиці Михайла Драгоманова (колишня Макаренка); по вулиці Петруся, буд 140; «Макаренко і діти» по вул. Валентини Федько, 33.

Представництво УІНП в Полтаві