У Зіньківській громаді підійшли до виконання закону і рекомендацій УІНП формально, проголосувавши на сесії міської ради за назву «Травневе». В Україні сотні назв сіл Первомайське або Першотравневе, і чомусь у багатьох громадах вирішили йти таким же простим шляхом. Але у Комітеті ВР відхиляють назви «Травневе», парламентарі логічно вважають, що немає жодного сенсу у безглуздому штампуванні по всій Україні «Травневих» замість «Першотравневих». Оскільки Зіньківська громада не подала вмотивовану назву, то це зробив УІНП. Як центральний орган виконавчої влади Інститут нацпам’яті отримав на це право після 27 січня ц.р. — згідно з деколонізаційним законом.

На нараді УІНП підтримали пропозицію представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара. Цю пропозицію Інститут нацпам’яті передав до вказаного вище Комітету Верховної Ради. На його засіданні і було затверджено назву «Прилівщина».

«Історична назва- Прилівщина. Так село називалося споконвіків, ще у козацьку добу. У архівних документах заначено, що назва хутір „Прилівщина“ існувала до 1928 року. У 1928 році сталінська диктатура СРСР, зрозуміло, не запитуючи думку селян, нав’язала назву Молотове. Так московський комуністичний режим прагнув піддати забуттю історичну назву та звеличити В’ячеслава Молотова — діяча злочинної комуністичної партії, голову Ради народних комісарів СРСР в 1930—1941 роках, наркома і міністра закордонних справ СРСР, одного із провідних організаторів масових репресій у СРСР-розстрілів, катувань, висилок до концтаборів ГУЛАГ. Назва з іменем кривавого кремлівця Молотова, проіснувала 29 років. За даними архівістів назва Молотове станом на 1 вересня 1946 року фігурує у складі Молотовської сільради Грунського району Сумської області. Хрущовська „відлига“ трішечки привідкрила правду про злочини сталіних-молотових та іже з ними, на місця пішли інші сигнали з Москви. Тож назва Молотове зникла назавжди, натомість селу Прилівщина комуністи нав’язали іншу совєцьку назву-Першотравневе. Символічно, що історична назва відроджується у час нової війни з Москвою. Російсько-українська війна за незалежність–це не лише війна за наші території, але й за українську свідомість і національну пам’ять», — розповів Олег Пустовгар.

Він висловив вдячність за співпрацю та професійний підхід директорці Державного архіву Полтавської області Валентині Гудим. У довідці від архівістів наведені дані про хутір Прилівщина, рішення про Молотове та зазначено: «рішенням виконавчого комітету Сумської обласної Ради депутатів трудящих від 12 липня 1957 року перейменовано село Молотове Грунського району на село Першотравневе і Молотовську сільську раду — на Першотравневу».

Довідково: «Поява назв географічних об’єктів на базі поняття „1-е травня“ (рос. „1-е мая“), жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка. Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору. Так, згідно з Декретом Ради народних комісарів РСФРР від 14 квітня 1918 р., „Особливій Комісії з народних комісарів просвіти і майна республіки доручається невідкладно підготувати декорування міста в день 1-го травня та заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів і т. п. новими, що відображають ідеї й почуття революційної трудової Росії“. На території України масштабні перейменування на честь „пролетарського“ свята стали яскравим прикладом масової ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої „світової революції“, а гасло „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!“ стало незмінним елементом державного герба відновленої вигляді СРСР Російської імперії та союзних радянських республік. Станом на сьогодні в Україні лише назв населених пунктів, пов’язаних із глорифікацією „пролетарського свята“, зафіксовано понад 60, а кількість об’єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600», — говориться фаховому висновку Експертної комісії УІНП.

Полтавський офіс УІНП