«Були важкі ротації, але я захотів бути там, де найбільше потрібний», — каже Куба. Спочатку він служив на об’єктах  критичної інфраструктури, потім потрапив у взвод розвідки спецпризначення. Тут він швидко став аналітиком: «Розвідка — це робота головою. Потрібно добре розбиратися в топографії і визначати місця противника». Щодня — десятки кілометрів, спостереження, тактичні паузи. Іноді доводиться і «покопати». Кожне рішення — життя побратимів. «Ми підтримуємо піхоту, допомагаємо їм виконувати завдання спокійніше», — пояснює він.

Відбір у розвідку був жорсткий. З понад 80 кандидатів залишилися лише 27. Потім — польові тренування, тактичні завдання, відпрацювання дій у різних умовах. «Ворог сильний. Тримати позицію треба постійно», — каже Куба. Сьогодні він командир взводу розвідки і аналітик: контролює, координує, допомагає оцінювати дії противника. «Коли бачимо результат і чуємо, що піхота отримала підтримку — це підбадьорює. Кожен постріл, кожне наше рішення — робота великої кількості людей. Моїх хлопців позаочі почали називати «кубинцями».  Колись ми навчались за кордоном, тепер Європа навчається у нас», — додає він.

Розвідник — це не лише передок. Це аналітика, техніка, постійне навчання. Куба передає досвід новим колегам і формує нове покоління розвідників: «Ми готуємо їх, щоб вони були готові до всього. Тут нема місця для випадковостей». Куба доводить: розвідка — це дисципліна, відданість і життя в режимі постійної готовності. І поки є такі люди — армія має очі й вуха там, де їх найбільше потребують.

17 Полтавська бригада НГУ «РЕЙД»