В Полтавській ОВА відреагували на ідею міської влади організувати в громаді дитячий будинок інтернатного типу. Там звернули увагу на такі слова першого заступника міського голови Валерія Пархоменка:

«На сьогодні всі ці заклади виїхали з України, і у нас величезна проблема. Ми дякуємо дитячій лікарні, тому що саме на її базі ми приймаємо таких дітей. На наступній сесії я доручив створити комунальне підприємство, яке могло б приймати таких дітей».

Компетентні співрозмовники «Полтавщини» вважають, що цивілізований світ відмовився від закладів інтернатного типу, бо це більше нагадує «концтабір»:

«В області налічується 1950 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. Із них 95% охоплені сімейними формами виховання. Одна із них — це патронатна сім’я. Це трохи вигідніше, ніж дитячий будинок сімейного типу. Це коли дитину повертають у рідну сім’ю, якій допомагають на рівні органу місцевого самоврядування та держави. Наприклад, у Хорольській громаді, де мешкає 12 тисяч населення, є 2 патронатні сім’ї, ще дві на стадії створення. А у Полтавській громаді на 300 тисяч населення — нуль патронатних сімей. У Полтаві є будинки сімейного типу, але поглянемо на роки їх створення — 2008, 2011, 2015. Тобто, не зважаючи на те, що в обласному центрі є усі умови та можливості для створення сімейних форм виховання (є сприяння ЮНІСЕФу, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей при Кабміні та інших організацій), по факту ця робота з незрозумілих для нас причин Полтавою не проводиться.

Ми відмовились від інтернатів. Наприклад, один із таких закладів з початком повномасштабного вторгнення переїхав до Польщі. Наразі там 24 вихованця. Повнолітніх дітей ми влаштовуємо у сім’ї, сам заклад в старому форматі уже ніколи не повернеться. Тим більше, що фінансування патронатної сім’ї та дитячого будинку суттєво відрізняється на користь першої форми. Це менше бюджетних коштів, але їх достатньо для стимулювання сім’ї. Наприклад, держава надає патронатній сім’ї 24 тис. грн і ще плюс за кожну дитину від 6,5 до 11 тис. грн. Це, звичайно, не бізнес, а передова та гуманна форма вирішення проблеми».

Довідково. Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Сім’я патронатного вихователя — це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

Патронатна сім’я — це тимчасова форма влаштування дитини у сім’ю, де термін перебування дитини не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»