Заступник голови Полтавської облдержадміністрації Євген Греков провів засідання робочої групи з розробки Регіонального плану управління відходами для Полтавської області до 2030 року. Про це повідомили у прес-службі Полтавської ОДА.

— Рухаємося до завершального етапу опрацювання проекту Регіонального плану, щоб можна було перейти до формальних процедур, пов’язаних із його погодженням і затвердженням. На минулій нараді всім територіальним громадам представили всі можливі сценарії, запропоновані розробниками проекту документа. Органи місцевого самоврядування мали подати свої пропозиції чи зауваги. На базі чотирьох райдержадміністрацій проводили спільні наради, за їх результатами також до робочої групи надійшли окремі пропозиції. Ті з них, які мали безпосередньо економічне й технічне підґрунтя, винесли на розгляд робочої групи, — зазначив Євген Греков.

Доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», член робочої групи Оксана Ілляш розповіла, які пропозиції надійшли від громад.

За її словами, для більшості громад чотирикластерна модель Регіонального плану, прив’язана до нових адміністративних районів, — найбільш оптимальна з техніко-економічних обґрунтувань. Після опрацювання усіх пропозицій у ній з’явилися певні альтернативності.

— Є бачення, що Лубенсько-Пирятинський кластер розпочинатиме з перехідного сценарію — у вигляді двох підкластерів із двома регіональними об’єктами оброблення відходів. Один такий буде у Пирятинській тергромаді. Лубенська громада розглядає територію, на якій можна розмістити переробні технології. Оржиця й Хорол нині ведуть перемовини з останньою щодо міжмуніципального співробітництва. Ромоданівська громада має варіанти приєднання або до Миргородського, або до Лубенського кластеру. Проте в майбутньому обидва підкластери мають розглядати майданчик для розміщення переробного комплексу, який би обслуговував весь кластер, — наголосила Оксана Ілляш.

Додала, що є варіант утворення двох підкластерів і в Миргородському кластері — Лохвицького та Шишацького. Кременчуцький кластер єдиний залишився у тих межах, які початково розглядалися. Майже всі громади Кременчуцького району висловили готовність до створення єдиного кластеру й транспортуванні відходів на майбутній сортувально-переробний комплекс у Горішніх Плавнях. Кременчуцька громада готова проводити реконструкцію свого сміттєзвалища й приведення його до статусу полігону, до розміщення сортувальної станції.

— У Полтавському кластері Зіньківська, Котелевська, Опішнянська розглядають варіанти: лишитися в кластері чи приєднатися до відокремленого Гадяцько-Зіньківського підкластеру. Останній може функціонувати тільки як перехідний сценарій до моменту появи потужних переробних комплексів, — додала Оксана Ілляш.

Розповіла, що розробники пропонують як остаточний варіант вносити в основу Регіонального плану чотирикластерну модель як таку, що для більшості громад є оптимальною. Водночас у документі передбачити, що для частини громад з огляду на транспортування може бути обраний альтернативний варіант на перехідному етапі до впровадження стратегічного сценарію.

— Громади мають розуміти, що вибір альтернативного варіанту — тимчасовий захід до початку роботи в області сортувально-переробних комплексів, — наголосила Оксана Ілляш.

— Бажання окремих громад створити свій підкластер має підкріплюватися показниками, які закладаються в розробку Регіонального плану. Це питання варто розглядати стратегічно, щоб це було ефективно для громад і привабливим варіантом для інвестора. Має враховуватися можливість подальшої реалізації, залучення інвестицій для виконання стратегічного завдання з переробки відходів, які утворюються в межах того чи іншого регіону, — зазначив Євген Греков.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»