На 2022 рік «Полтававодоканал» підготував перелік аварійних каналізаційних колекторів, де першочергово потрібно виконати ремонт для нормального функціонування міста. Спочатку вкажемо на колектори ремонт яких продовжать за чинними договорами:

• Колектор «ГРЛ» через Гришкін ліс в мікрорайоні Половки. Колектор введено в експлуатацію у 1966 році, глибина залягання 4-8 м, діаметр трубопроводів 700-1000 мм. Вартість робіт — 4,5 млн грн робіт.
• Колектор «Міськмолокозаводу» в районі Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру по вул. Київське Шосе, 1В. Колектор введено в експлуатацію у 1965 році, глибина залягання 3-6 м, діаметр трубопроводів 600-900 мм. Вартість робіт 4,7 млн грн.
• Колектор на вул.Головка, 15 біля дитячої міської лікарні. Глибина залягання 4-6 м, діаметр трубопроводів 600-1200 мм. Вартість робіт 3,3 млн грн.
• Поточний ремонт каналізаційної мережі на вул. Шевченка, 24б. Вартість робіт 989 тис. грн.

Роботи на цих чотирьох об’єктах виконує приватне підприємство «Полтава Будкомплекс».

В планах водоканалу підписати договори на ремонт наступних колекторів.

Колектор «М’ясокомбінату» на вулиці Ковпака поблизу «Екватору». Залізобетонний колектор в цьому районі введений в експлуатацію ще у 1969 році та має діаметр 900 мм. В листопаді 2021 року на цій мережі стався прорив.. Струмені фекальних стоків витекли назовні та утворили смердючу калюжу поблизу. Наразі на ділянці працює три аварійні каналізаційні насосні станції. Заміну 350 метрів трубопроводу водоканал попередньо оцінив у 28 млн грн.

Колектор на перехресті вулиць Курчатова — Юрія Тимошенко. Він був збудований в кінці 70-тих років та має діаметр 400 мм. Уже три роки стоки за допомогою аварійної каналізаційної станції перекачують по воверхні повз аварійну ділянку.

Також у 2022 році водоканал планує відремонтувати каналізаційний колекторна на вул.Серьогіна діаметром 600 мм та в мікрорайоні «Сади» діаметром 1000-1200 мм.

Зазначимо, що ремонт каналізаційного колектору від Панянського бульвару до Соборного майдану в 2022 році не стане пріоритетним. До нього повернуться тоді, коли знайдеться відповідне фінансування.

Наразі не можна назвати точну суму, яку «Полтававодоканал» планує витратити у 2022 році на ремонт колекторів. Потрібно виготовити проектно-кошторисну документацію. Минулого року на ремонт аварійних колекторів витратили близько 40 млн грн. Це власні кошти підприємства та дотацій з області.

Полтавська міська рада не виділила на ремонт жодної гривні, хоча отримала від «Полтававодоканалу» близько 50 млн грн податків.

На підприємці зазначили, що їхні фахівці ще кілька років тому підрахували: для локалізації усіх проблемних ділянок каналізаційної мережі потрібен 1 мільярд гривень. Тобто, якщо протягом 5-7 років підприємство отримуватиме стабільне фінансування в розмірі 200 мільйонів гривень щороку, то про проблему каналізації можна забути. На жаль, таких коштів немає ні в обласному, ні в міському бюджеті.

Тим часом на сьогодні маємо в місті понад 20 тимчасових насосних станцій, причому деякі з них працюють уже 15 років (така «довгограюча» аварія існує на вулиці Київське Шосе, в районі протитуберкульозного диспансеру). Їхня робота — це насправді колосальні збитки для підприємства. Приблизно 1 мільйон гривень на рік витрачається тільки на електроенергію, яка забезпечує роботу цих насосних агрегатів.

Однак спрогнозувати, де саме і коли «рвоне» на підприємстві не можуть, тому поки і не говорять про аварійні ділянки, на ремонт яких не укладено договори.

Проблема з відновлення «убитих» колекторів полягає в тому, що подекуди вони залягають на глибині понад 9 метрів. А це значно здорожчує вартість робіт. Тож навіть добратися до них у межах міста за щільної житлової забудови вкрай важко, не кажучи вже про те, що виконувати роботи заважають певні комунікації, підземні води (яких за розрахунком не мало бути), інші перешкоди. До того ж нерідко буває так, що підприємство усуває аварію на одній ділянці колектора, а невдовзі він руйнується на іншій. Тобто, будь-яка робота з відновлення каналізаційних мереж непроста, тому й розтягується в часі, що створює незручності для містян.

Окремо «Полтававодоканал» сформував інвестиційну програму на реконструкцію та переоснащення застарілого насосно-силового обладнання. Сума інвестиційного проекту складає 27 млн грн. За ці кошти планують провести реконструкцію застарілого обладнання на артезіанських свердловинах, придбати решітки, щитові затвори, трансформатори, закупити транспортні засоби тощо.

У першому півріччі 2022 року «Полтававодоканал» планує реконструкцію артезіанської свердловини № 3, водозабору № 4 на території Абазівського старостату та реконструкцію свердловини № 2 водозабору № 3.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»