Суддя Полтавського апеляційного суду Андрій Рябішин, висловив окрему думку щодо вироку Наталії Саєнко, яка 3 роки тому збила 15-річного велосипедиста Артема Левченка на пішохідному переході у центрі Полтави. Водійка отримала виправдання у двох інстанціях і Рябішин не погодився з такими рішеннями. Детальніше про це — у матеріалі «Полтавщини» на основі даних реєстру судових рішень.

Нагадаємо, ця ДТП сталася 6 листопада 2018 року на пішохідному переході між Корпусним садом і вулицею Лідова. Наталія Саєнко, за кермом Mercedes-Benz ML250, рухалася вулицею Соборності і збила 15-річного Артема Левченка, який перетинав пішохідний перехід з Корпусного саду на велосипеді.

Після аварії підлітка забрали у тяжкому стані до реанімації, де за два місяці він помер. Поки хлопця госпіталізували, чоловік Наталії Саєнко приїхав на місце ДТП і забрав з автомобіля відеореєстратор. Правоохоронцям його віддали вже з порожньою флешкою.

За півроку розслідувань, слідчих експериментів та експертиз, у травні 2019-го, справу ДТП передали до суду. Наталію Саєнко звинуватили у порушенні правил безпеки дорожнього руху, які спричинили смерть потерпілого (ч. 2 ст. 286 ККУ).

У листопаді 2020-го Октябрський райсуд Полтави виніс рішення по цьому провадженню. Суддя Анатолій Савченко повністю виправдав Наталію Саєнко — визнав її невинуватою у ДТП. Прокурор і родичі Левченка оскаржили це рішення, але 10 січня Полтавський апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Чому апеляційний суд погодився з Октябрським райсудом

24 січня був опублікований повний текст ухвали суду, з якого стали відомі причини такої ухвали. Найперша з них — ті докази, які суд зміг розглянути, не можуть точно назвати місце зіткнення та швидкість, з якою рухався автомобіль.

Окрім того, відсутні докази того, що сліди від шин на дорозі належать саме велосипеду Артема Левченка. Це міг би підтвердити аналіз нашарувань гуми, але її зразки не відібрали одразу після ДТП, а потім вже було запізно. Спеціаліст же, який оглядав цей велосипед, не побачив пошкоджень на колесах та гумі.

Кілька проведених експертиз так і не дали точно зрозуміти, чи ці сліди були перед велосипедом або позаду нього, що могло би допомогти встановити, де саме сталося зіткнення. А додаткову експертизу, про яку просив прокурор і слідчі, суд проводити не дозволив, бо вирішив, що вистачить і попередніх.

Що ж до швидкості, з якою їхала Саєнко, то усі докази цього у справі — це покази свідків, які точних даних назвати не можуть. Від цих слів відштовхувалися фахівці у кількох експертизах, тому суд вирішив ці висновки до уваги не брати. Натомість він врахував лише ту експертизу, результати якої подали адвокати Саєнко.

Врешті у суді питання звелося до того, чи могла Наталія Саєнко уникнути зіткнення. Апеляційний суд вирішив, що — ні. У тій ситуації в її автомобіля був пріоритет, аварійну ситуацію створив Артем Левченко і саме він мав запобігати зіткненню.

Також судді вирішили не розбиратися із тим, чи говорила Наталія Саєнко під час руху по телефону (що підтверджують дані мобільного оператора). Оскільки експерти вказують, що запобігти ДТП вона не могла, з’ясовувати це було недоцільно.

Головуючий суддя колегії апеляційного суду вважає, що виправдовувати Саєнко зарано

Андрій Рябішин

Ухвалу про залишення рішення Октябрського райсуду по цій справі без змін підписала колегія суддів з трьох людей: Андрія Рябішина, Вікторії Герасименко та Валентина Томилка. Втім Андрій Рябішин, який був головуючим, опублікував окрему думку, яка йде у розріз із рішенням. Він вважає рішення обох судів необґрунтованим і має сумніви щодо їхньої законності та вмотивованості.

Спочатку у документі суддя назвав якість розслідування справи низькою і заявив, що прокурор та слідчий припустилися купи помилок. Одна з них — це те, що правоохоронці одразу не вилучили відеореєстратор з автомобіля Саєнко та не зафіксували усі сліди, що лишилися на велосипеді після ДТП.

Також Андрій Рябішин виразив сумнів щодо правдивості показів слідчих, які вони дали у якості свідків. Проблема в тому, що на суді вони почали сумніватися, чи правильно описали ДТП у своїх протоколах і при цьому не зробили нічого для уточнення цих даних. Суддя вважає, що їх взагалі не мали допитувати.

Що ж до дій самої водійки, то на думку Андрія Рябішина, вона все ж мала змогу уникнути зіткнення. Перед переходом, де воно сталося, є попереджувальні знаки про те, що на дорогу можуть вибігати діти. Тож Саєнко мала знизити швидкість і проявити підвищену увагу до цієї ділянки.

Окремо суддя зупинився і на питанні слідів від коліс велосипеда. У протоколі огляду місця ДТП зазначено, що на місці зіткнення встановлено наявність слідів бокового ковзання велосипеда. Тоді всі присутні погодилися з таким формулюванням і не заперечували проти цього.

Лише потім сторона Саєнко почала припускати, а чи були це сліди саме велосипеда Левченка і чи велосипеда взагалі або чи це саме бокове ковзання. На думку Рябішина, така різність тлумачень неприпустима і треба було би дотримуватися того, що прописано в протоколі.

Також суддя не погоджується, що результати експертиз, які проводили на клопотання слідчих, доцільно не брати до розгляду. А ось експертиза від сторони захисну дає подекуди незрозумілі висновки — зокрема і щодо слідів на дорозі.

Крім того, Андрій Рябішин зауважив і на інші сліди або точніше їх відсутність. На місці ДТП і поряд не було ознак того, що Наталія Саєнко намагалася загальмувати або змінити напрям свого Mercedes-Benz — як зазвичай вчиняють водії у таких ситуаціях. А щодо показів, що Левченко «їхав дуже швидко», то, на думку судді, вони дуже суб’єктивні, адже велосипедист завжди рухається швидше за пішохода.

Наталія Саєнко

На відміну від рішень судів, Рябішин звернув увагу і на факт того, що Наталія Саєнко розмовляла по телефону до ДТП і в момент зіткнення. А це вже свідчить про те, що вона не дотримувалася Правил дорожнього руху, і вкладається в канву подальших подій.

Конкретного висновку щодо винуватості чи невинуватості Наталії Саєнко в окремій думці суддя Андрій Рябішин не надав. Однак він вважає, що додаткову експертизу, про яку просив прокурор, все ж треба провести, а потім усі доводи судді мають перевірити наново.

«Відповідно до положень КПК, кримінальне провадження закривається, якщо вичерпані всі можливості для отримання доказів у справі і, в тому числі, перевірки доводів апеляційних скарг. В даному провадженні такі можливості не вичерпані, що ставить під сумнів законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення», — резюмував суддя.

Зазначимо, що сторони мають ще 3 місяці на те, щоби подати касаційну скаргу на рішення Полтавського апеляційного суду до Верховного Суду України. Якщо і він залишить його без змін, Наталія Саєнко буде остаточно виправдана.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»