— Серце тренера та майстра спорту СРСР перестало битися на 61-му році життя, це стало для усіх нас несподіванкою. Володимир Володимирович після виходу на пенсію не залишив справу тренера, до останнього часу він виходив на борцівський килим і показував вихованцям різні прийоми та тактики, виковував у хлопцях характер. Свого часу він став чемпіоном «ВЦСПС», радянської профспілкової організації. Підготував кількох чемпіонів області.

Хочу зазначити на різноманітних талантах Володимира Ваценко — він сам писав музику, грав на різних музичних інструментах та співав свої пісні. Він виховав чудового сина, який зараз захищає нашу землю. Він виростив не одного спортсмена, які зараз стали гідними членами нашого суспільства. Його роль у нашому житті величезна! Саме йому можна присвятити добрі слова: «Той, чиї вчинки та справи відбувалися від душі, від серця, — зазначив Рустам Азізов..

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»