У своїй відповіді посадовці зазначають, що згідно із Законом України «Про автомобільний транспорт», організація перевезень чітко розділена: якщо маршрут не виходить за межі однієї громади, за нього відповідає місцева рада, а якщо проходить територією кількох громад області — обласна державна адміністрація. Водночас закон передбачає, що тарифна політика має задовольняти підприємницький інтерес перевізників і забезпечувати баланс між платоспроможністю пасажирів та витратами на надання послуг.

Головна ж причина відсутності цінового контролю криється у змінах до урядових документів майже десятирічної давності. В ОВА наголошують, що ще навесні 2015 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №240 скасував норму, яка дозволяла обласним адміністраціям регулювати та встановлювати тарифи на приміських і міжміських внутрішньообласних маршрутах.

«Таким чином, обласні державні адміністрації були позбавлені права регулювати тариф на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху», — підкреслюють в обласній адміністрації.

Посилаючись на статтю 190 Господарського кодексу України, яка гарантує вільні ціни на всі види послуг (окрім тих, де встановлено державне регулювання), в ОВА резюмують: «Ціни на перевезення пасажирів автобусами у приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні формуються перевізниками в режимі вільного ціноутворення». Відповідно, транспортні компанії самостійно ухвалюють рішення про подорожчання і лише інформують владу про нові прайси.

Самі ж перевізники неофіційно говорять, що поточне збільшення вартості проїзду (яке здебільшого склало 5 гривень) безпосередньо пов’язане зі стрімким стрибком цін на пальне.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»