За останні 36 років у Полтавській громаді відбулося понад три сотні перейменувань топонімів, серед яких назви вулиць, бульварів, провулків, скверів, площ та парків. Це відомо з відповіді на інформаційний запит інтернет-видання «Полтавщина» від міського Управління з питань містобудування та архітектури.

З грудня 1987-го та до проголошення незалежності України у Полтаві переважно перейменовували вулиці приєднаних територій колишніх сіл, які повторювали назви вулиць у місті.

Наприклад, у Рибцях перейменували Жовтневу на Адміністративну, у Вакуленцях вулицю Леніна змінили на Малинову, а провулок Тупий на Ажурний. Загалом впродовж 4 років у радянській Полтаві перейменували 57 топонімів.

Цікаво, що у 1995 році рішенням Полтавської міськради перейменували вулицю Ванцетті на Володимира Міщенка. Італієць Бартоломео Ванцетті був анархістом, його стратили у 1927 році в США за вбивство касира та двох охоронців взуттєвої фабрики. Разом з Ванцетті за вбивства стратили його поплічника Нікола Сакко. Обох засуджених підтримували прокомуністичні ЗМІ, які критикували судовий процес над італійцями та був створений міфічний образ «ідеальної радянської людини». Звісно, засуджені не мали жодного стосунку до Полтавщини, однак вулицю названу на честь кримінальника Сакко в обласному центрі перейменували лише весною цього року завдяки електронному голосуванню в межах процесу декомунізації.

Втім продовж 90-х років Полтавська міська рада повільно, але все ж змінювала назви, які мали радянське «коріння». Всього перейменували 17 топонімів. Зокрема, змінили назви вулиць: Більшовицька, Раднаркомівська, імені 60-річчя СРСР. Червону площу перейменували на Соборний майдан, а площу Дзержинського на майдан Незалежності.

За перші 7 років після початку нового тисячоліття в обласному центрі перейменували 6 вулиць та 9 провулків. Наприклад, рішенням міськради від 6 грудня 2007 року було перейменовано частину вулиці Рози Люксембург на Раїси Кириченко — назву всієї вулиці змінили майже через 11 років, але вже розпорядженням голови ОДА.

За керівництва Андрія Матковського та у часи першої каденції Олександра Мамая радянські назви вулиць Полтави майже не змінювали. Відновили перейменування майже через 10 років, коли навесні 2015-го був узаконений процес декомунізації в Україні. Тоді вулиці почали перейменовувати завдяки розпорядженням голови облдержадміністрації.

В той час Полтавська міськрада ігнорувала декомунізацію, а міський голова Олександр Мамай публічно заявляв, що проти перейменувань вулиць. У червні 2015-го на сесії міськради ухвалили зміну назви лише скверу імені Леніна на пам’яті Героїв України в межах реконструкції його доброустрою.

Впродовж 2016-ро розпорядженнями голови облдержадміністрації у Полтаві змінили назви більше сотні топонімів. Не обійшлося й без порушень: вулицю Пролетарську перейменували на честь колишнього мера Анатолія Кукоби, тоді як посадовець в кінці 1980-х років був секретарем Полтавського міськкому Комуністичної партії України. А відповідно декомунізації, назви вулиць на честь радянських політиків мають бути змінені.

Далі процес декомунізації у Полтаві не відновлювали й при зміні влади, коли у вересні 2018 року виконувачем обов’язків голови міськради став Олександр Шамота. «Опозиція» до Олександра Мамая керувала містом близько двох років: в цей час назви вулиць Полтави лишались радянськими, а міськрада ухвалила лише одне рішення у квітні 2019-го, відповідно якого сквер Липовий став сквером Матері та дитини.

Відновили процес декомунізації в обласному центрі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Влітку минулого року відбулося перше засідання робочої групи з питань перейменувань вулиць Полтавської громади. До робочої групи входять науковці та краєзнавці, які склали перелік топонімів громади на перейменування, вивчали надані пропозиції для зміни їх назв та узгоджували кінцеві варіанти для електронних голосувань.

У цьому році 10 березня на сесії Полтавської міської ради депутати ухвалили результати голосування першої черги перейменувань — це більш ніж 70 вулиць та провулків, у яких були орфографічні помилки, русизми та які названі на честь об’єктів Російської Федерації й Республіки Білорусь.

Друга черга перейменувань топонімів Полтавської громади — це 95 топонімів, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Результати електронного голосування другої черги ухвалили на сесії міськради 19 травня.

Нагадаємо, у червні відбулося повторне двотижневе голосування за нову назву вулиці Маршала Бірюзова. Це сталося через підозру впливу на результати голосування працівників Полтавської обласної ради, яку очолює уродженець Решетилівки Олександр Біленький.

На першому голосуванні нова назва «Решетилівська» набрала найбільше голосів, але користувачі соцмереж почали поширювали повідомлення, в яких керівники комунальних та держзакладів зобов’язували голосувати за вулицю Решетилівська. Врешті ця назва перемогла й під час другого електронного голосування.

Також під час голосування полтавці підтримали перейменування вулиці Анатолія Кукоби на Подільську, проте родина колишнього мера звернулася до міської ради з проханням лишити стару назву вулиці. Так само на сайті міськради необхідну кількість голосів набрала петиція Вадима Духіна щодо залишення вулиці Кукоби. До речі, у березні 2016-го, коли Пролетарську пропонували перейменувати на честь Кукоби, інший полтавець — Ігор Сердюк, опублікував петицію щодо заборони назв вулиць іменем колишнього міського голови.

26 червня на депутатській комісії директор міського Управління з питань містобудування Микола Шевельов рекомендував вулицю Кукоби винести на повторне голосування з одним із варіантів — лишити нинішню назву. Цю пропозицію робоча група з перейменувань відхилила та затвердила назву Подільська замість Анатолія Кукоби. Відповідне рішення мають погодити депутати на черговій сесії.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»