Після того як 24 лютого на території України почалася повномасштабна війна, вона поглинула емоції та сприйняття реальності більшості українців навіть на мирних територіях. І навіть позитив у інформаційному фоні теж на перших порах був пов’язаний виключно з війною і стосувався переважно успіхів ЗСУ. Першим глобальним приводом для хороших новин з мирним відтінком стали перенесені Дефлімпійські Ігри 2021, які проходили у Бразилії. Україна перемагала на Дефлімпіаді у багатьох видах спорту, й логічним підсумком Ігор стало перше місце нашої збірної загальному медальному заліку. Любителі спорту з Полтавщини це ті для кого гарні звістки з Бразилії були чи не найприємнішими, адже у складі збірної України було 24 представники Полтавщини. А якщо говорити про найпопулярніший вид спорту в дефлімпійській програмі — футбол — то у складі збірної грали десятеро футболістів, які представляють нашу область. Та й тренерський штаб збірної також добре знайомий полтавському вболівальнику. І головний тренер команди Віктор Козін, і тренер Олександр Верещака живуть у Полтаві, ходять тими ж вулицями що й вболівальниками, і є частими гостями на різноманітних футбольних змаганнях. Тож це фактично люди «з сусіднього двору» і вболівати за них полтавцям мало бути приємно. Те саме стосується і футболістів. Кожен хто буває на чемпіонатах міста чи області бачив їх у дії та знає їхні обличчя. І так склалося, що саме вони на час війни стали джерелом позитиву для українських любителів спорту.

Наш сьогоднішній спікер Олександр Верещака — перший хто спадає на думку при згадці про футболістів-дефлімпійців. Він зараз не очолює тренерський штаб команди і є фактично помічником Віктора Козіна. Але при цьому він повністю занурений у всі процеси, і спортивні й менеджерські, адже керує Полтавським обласним центром «Інваспорт». Тож саме у нього ми вирішили розпитати про те, як футболісти-дефлімпійці готувалися до Ігор під час війни, як переживали і реагували на новини, і як в таких умовах змогли завоювати «золото».

— Олександре Миколайовичу, збірна України під вашим керівництвом вже перемагала на Дефлімпіаді-2017, і з того часу зберігся і тренерський штаб і більшість футболістів. Напевне, і план підготовки на дефлімпійський цикл також був перевіреним, цілком звичайним і не передбачав кардинальних змін. Втім, почалася війна й наступили обставини, які не могли не вплинути на команду…

— Так, ви праві. Все йшло за планом, але у підсумку це була найважча підготовка спортсменів за всю мою тренерську кар’єру. Читати далі.

Владислав ВЛАСЕНКО, «Полтавщина Спорт»