Через очікувану вартість тендера, член виконкому Олексій Чепурко запропонував зібрати проєктантів для розуміння скільки реально може коштувати виготовлення такої документації:

«Навіть, якщо проєктні роботи такі дорогі, то зберіть всіх проєктантів до купи, які працюють у місці і скажіть: не може бути ні 5 млн, ні 3 млн, давайте сідати і говорити за скільки ви можете? Ми не можемо зараз публічно промовчати та не коментувати історію, де на проєктування 5 млн грн».

Керівник УЖКГ Тарас Панасенко розповів, що депутати заклали 10 млн грн на усунення наслідків аварії в будинку на Квітучій, 8. Пізніше суму знизили до 5 млн. Однак посадовець не пояснив, як вирахували очікувану вартість виготовлення документів для початку капремонту.

Секретар міськради Катерина Ямщикова зазначила, що депутати виділили 5 млн грн як на виготовлення проєкту й кошторису, так і на самі будівельні роботи в під’їзді. Катерина Ямщикова назвала «непорозумінням» те що, очікувана вартість закупівлі сягає суми, яка закладена на весь комплекс робіт для усунення наслідків аварії. Також виконувачка обов’язків міського голови призначила нараду щодо оголошеного тендера:

«Очевидно, ця сума буде значно менша відповідно до проєктних робіт, які там необхідні. Але це є можливість для маніпуляцій навколо: це не сприймуть, як якусь адекватну історію. Ми всі розуміємо, що це буде умовно там 500 тис. грн або менше якась сума, бо я не експерт у сфері проєктування. Зараз прошу звернути на це увагу, зібрати відповідальних людей за цю історію, зібрати ті пропозиції від проєктувальників відповідно до процедури, переглянути її і привезти в адекватну відповідність».

На виконкомі заступник міського голови Володимир Чередниченко розповів: окрім проєктно-кошторисної документації до вартості входять архітектурні, будівельні, інженерні роботи та експертиза будинку з урахуванням специфіки ремонту. Проте член виконкому Сергій Синягівський зауважив, що цю експертизу потрібно робити до оголошення тендера:

«Не може коштувати проєкт більше, ніж ремонт цього будинку. Перш за все, треба провести експертизу біля самого будинку навіть залучивши інститут Бокаріуса. Тому що там є специфіка і чи можливо там далі робити, чи не робити, а значить оголошувати тендер з урахуванням специфіки цих ремонтів. Тому що ми закладаємо базу на безпеку життя подальше там тих людей. І якщо ми говоримо про коштовність проєкту, то він не може коштувати, наприклад, 5 млн грн, а сам ремонт будинку 3 млн грн. Тому ця специфіка повинна узгоджуватися і з роботою житлово-комунального господарства, і проведенням тендера».

З тендерної документації відомо, що площу ремонту визначать після техобстеження. Чи коректно сформоване технічне завдання для учасників тендера, ми запитали в полтавського проєктувальника Романа Мягкохліба:

«Я прийняв рішення не брати участь у цьому тендері. Моя особиста думка: вартість цього проєктування до 2 млн грн, а якщо я заявлюся з такою ціною, то це буде аномально низька ціна і треба буде пояснювати, а що пояснювати я не знаю в цьому випадку. Чому до 2 млн грн: відповідно до того фактичного обсягу робіт, які необхідно там зробити, щоб усунути аварію. Якщо там питання стоїть, що біля цієї будівлі побудувати нову, то можливо це виправдане рішення. Просто там розмите технічне завдання: не зрозуміло, що треба робити.

Взагалі тендер можна оголошувати без експертиз, тому що по факту ми маємо ту ситуацію, яку необхідно дуже швидко виправляти. Перед оголошенням на початок виконання чисто проєктних робіт необхідно з початку виконати обстеження технічного стану, друге — виготовити інженерно-геодезичні вишукування, виконати інженерно-геологічні вишукування. Це передпроєктні роботи відповідно до чинного законодавства. Можливо вони вже проведені, але посилань в тендері на виконані дані вишукування немає взагалі.

На мою думку, як нефахівця з обстежень інженерних будівель і споруд, перебувати в даній будівлі наразі дуже небезпечно (в тому під’їзді де сталася ця аварія). Я взагалі не розумію, хто дозволив цим людям досі перебувати в аварійній будівлі. Те що вона аварійна, це ж вже замовник визначив в назві проєктування».

За словами проєктувальника Романа Мягкохліба, багатоповерхівка на вулиці Квітуча, 8 має значні наслідки для об’єкта будівництва — це СС3. Однак за тендерною документацією шукають фахівця нижчого класу наслідків.

«Всі об’єкти будівництва поділені на 3 класи наслідків: будівельні конструкції зі значним класом наслідку, середнім та низьким. Зараз замовник (УЖКГ — ред.) шукає фахівця із середнім класом наслідків (СС2). Питання в тому, що будь-яка 9-поверхівка — це автоматично за кількістю людей, що постійно в ній знаходяться, виходить в клас наслідків СС3 і не зрозуміла логіка: чому там 2 стадії проєктування, а не 3 стадії. Тому що для об’єктів СС3, Державні будівельні норми рекомендують 3 стадії проєктування робити.

Не зрозуміло, які вишукування були виконані, також не зрозуміло питання: а хто буде ці вишукування оплачувати? Якби там було написано, що комплексну роботу зробити, а ми вишукувальні: геодезію, геологію і обстеження технічного стану, то, можливо, з натяжкою це можна вважати нормальною роботою нормальних грошей. А коли у тендері вказано тільки проєкт — це розрахункова база для такої суми проєктних робіт близько 200-250 млн грн.

250 млн грн поділити на десь 1 тис. $ (вартість 1 м² житла) і отримаєте кількість квадратів, які можете будувати за ці гроші. Питання в тому, це ми робимо проєкт, щоб щось виправити? І де в міському бюджеті ми отримаємо 250 млн грн на усунення даної аварії».

Нагадаємо, 6 вересня близько 22-ї години в одній із квартир у будинку на Квітучій, 8 стався вибух газового балона. Травми отримали 73-річний власник балона, його 72-річна дружина та їх 44-річний сусід: всіх госпіталізували з опіками. Пізніше ушпиталений пенсіонер помер.

24 мешканці будинку отримали з міського бюджету одноразові виплати по 10 тис. грн, ще одна людина отримала 5 тис. грн.

Через вибух по багатоповерхівці пішли тріщини. В середині листопада пошкоджені вікна закрили фанерою й відновили теплопостачання.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»