Підписання угод про розподіл продукції з іноземними інвесторами

Цьогоріч Україна підписала чотири угоди про розподіл вуглеводневої продукції з іноземними інвесторами: американською компанією Aspect Energy, компанією ЕР Ukraine B.V., яка входить до східноєвропейського енергохолдингу EPH та британською компанією York Energy. Ще сім УРП із вітчизняними підприємствами — Укргазвидобування, ДТЕК Нафтогаз, Geo Alliance Group та Західнадрасервіс були підписані у грудні 2020 року.

Підписані угоди про розподіл продукції — це розробка масштабних нафтогазових ділянок загальною площею близько 15 тисяч кв. км і гарантованими інвестиціями в розмірі майже 500 млн доларів США у перші п’ять років. Окрім інвестицій, держава отримає нові робочі місця, податкові відрахування у бюджет та частину від видобутого газу.

Успішна реалізація УРП, на думку фахівців, дозволить наростити газовидобуток та прискорити рух до енергетичної незалежності.

Самозабезпечення власним газом — стратегічна ціль

На початку березня Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року. Серед її основних завдань — забезпечення 100% потреб України у природному газі за рахунок власного видобутку.

Для нарощення обсягів газовидобування Кабмін планує:

• запровадити податкові стимули для підприємств, що експлуатують нові та відновлені свердловини;
• ввести пільговий режим для стимулювання видобутку важковидобувних та нетрадиційних покладів вуглеводнів;
• встановити стимулюючу рентну ставку на видобування вуглеводнів протягом п’яти років з дня початку буріння нової свердловини;
• удосконалити механізм виконання угод про розподіл продукції;
• залучати нових інвесторів;
• спростити обіг спеціальних дозволів на користування надрами

Експерти галузі переконані, що злагоджені дії влади та бізнесу, передбачуваність у секторі та прозорі правила допоможуть вийти на самозабезпечення України природним газом до 2030 року.

Збільшення видобутку газу приватними видобувниками

За останні 10 років приватні газовидобувні підприємства наростили обсяги видобування більш ніж удвічі. За підсумками 2021 року очікується, що вони видобудуть 5 млрд м3. Це стане абсолютним рекордом, адже становитиме понад чверть від всього українського видобутку.

Загалом, за даними Асоціації газовидобувних компаній України, вітчизняні газовидобувники збільшують інвестиції в буріння нових свердловин. Так, у листопаді в нашій країні було задіяно 39 бурових верстатів. Це на 15 більше, ніж за аналогічний період минулого року та на 7 більше відносно жовтня 2021 року. Варто сказати, що миттєвого збільшення газовидобутку не буває. Адже від моменту, коли компанія приймає інвестиційне рішення щодо реалізації інвестиційного проєкту до початку видобутку перших кубометрів газу проходить щонайменше півтора року. І це за умови, якщо пробурена свердловина буде успішною, а за статистикою, продуктивною буває лиш кожна третя.

Три нафтогазові ділянки придбали на електронних аукціонах за понад 500 млн грн

Цьогоріч на електронних торгах на платформі Prozorro.Продажі було реалізовано три нафтогазові ділянки загальною площею 384 кв. км. В результаті прозорих торгів держбюджет поповнився на понад 500 млн грн.

АТ «Укргазвидобування» придбало Південно-Русанівську площу (Сумська та Полтавська обл.) та Юліївське родовище (Харківська обл.) за понад 304 млн грн та 120 млн грн відповідно.

Жуківську площу за 90 млн грн придбало ТОВ «Горизонти» з групи компаній Західнадрасервіс. Ділянка знаходиться у Полтавській області.

Компанії отримали спецдозволи на 20 років для геологічного вивчення нафтогазоносних надр, з подальшим видобуванням нафти, природного газу та конденсату.

Державна служба геології та надр України відкриває дані

Держгеонадра запустила портал, що об’єднує всі необхідні надрокористувачу бази даних та реєстри: інтерактивні карти ділянок, розрахунки вартості спецдозволів, стан запасів корисних копалин тощо. Також тут у вигляді інтерактивної карти розміщені контури спецдозволів на користування надрами в кожній з областей України. Всі дані будуть постійно оновлюватися та доповнюватися. Порталом можуть скористатися не лише надрокористувачі, а й кожен бажаючий задля отримання актуальної інформації.

Також Служба створили data-room вторинної геологічної інформації. Вона містить описову інформацію та геологічні звіти про об’єкти надрокористування з покладами корисних копалин. Скористатися сервісом можна безкоштовно.

Відкритість інформації у галузі значно спрощує інвесторам доступ до надр А нові інвестиції ведуть до збільшення видобутку українського природного газу.

Рух у бік декарбонізації виробництва

Наприкінці липня уряд затвердив оновлений Національно визначений внесок України до Паризької угоди, що має скоротити викиди парникових газів до 2030 року до рівня 35% порівняно з 1990 роком.Задля цього використання вугілля потрібно зменшити наполовину, що призведе до збільшення споживання природного газу.

Це підтверджують й аналітики British Petroleum Statistical Review of World Energy 2021, які переконані, що ріст попиту на газ протягом наступних 15-20 років буде спостерігатися у більшості розвинених країн світу.

Зважаючи на глобальний тренд декарбонізації та збільшення попиту на природний газ, Україні потрібно збільшувати його видобуток. Це в першу чергу питання енергетичної безпеки, а також економіки. Адже нарощування видобутку — це збільшення відрахувань у державний та місцевий бюджети, нові робочі місця та зменшення імпортозалежності.

SPE — новий досвід для українського нафтогазовидобутку

Восени відбулося відкриття Київської професійної секції SPE, що дозволить українським спеціалістам отримати новий досвід, підвищити свої навички та дізнатися більше про новітні технології у секторі.

Society of Petroleum Engineers — найбільша у світі нафтогазова спільнота, членами якої є понад 140 тис. професіоналів із 144 країн світу. Щороку об’єднання проводить більше 100 заходів, спрямованих на поширення технічних знань щодо розвідки, розробки та видобутку вуглеводнів. Зокрема, саме фахівці SPE створили загальноприйняту у світі систему оцінки запасів вуглеводнів PRMS (Petroleum Resources Management System), яку Україні потрібно запровадити.

Замість кубометрів — кіловат-години

З 1 травня 2022 року споживання газу рахуватимуть у кіловат-годинах, а не в кубометрах. Споживачі сплачуватимуть не за обсяг використаного палива, як зараз, а за його теплову ефективність.

Встановлювати нові лічильники вдома не доведеться: оператори газорозподільної мережі будуть самостійно переводити одні одиниці вимірювання в інші. До кінця нинішнього опалювального сезону споживачі платитимуть за газ у звичних метричних одиницях.

Перехід на енергетичні одиниці вигідний насамперед для споживачів, адже як пояснюють у міністерстві енергетики, природний газ із різних родовищ відрізняється за калорійністю та енергетичною цінністю. Тож у новому році українці сплачуватимуть не за спожиті кубометри, а саме за корисну енергію, яку ці об’єми у собі несуть.

Тарас ПОХИЛЬКО