“При аваріях на ядерних об’єктах може виділятися радіоактивний йод (I-131). При надходженні в організм він вибірково накопичується в щитоподібній залозі і спричиняє її опромінення й ураження. Це підвищує ризик раку щитоподібної залози у немовлят, дітей та молодих людей через багато років після дії радіації. Єдиний препарат для ефективного запобігання радіаційному ураженню щитоподібної залози містить калій йодид.

Коли людина приймає потрібну кількість йодиду калію в потрібний час, це може допомогти заблокувати щитоподібну залозу від поглинання І-131: вона поглинає калій йодид, і не має місця для І-131.

Однак, калій йодид (стабільний йод) корисний лише в окремих ситуаціях в конкретних дозах і для певних груп людей. Тож приймати його «про всяк випадок» — не можна! Він може зашкодити здоров’ю».

Вік та дозування стабільного йоду на випадок радіаційної аварії

При викиді радіації, препарат приймають лише після офіційного сповіщення органів влади про радіаційну аварію та необхідність йодної профілактики: вона здійснюється одноразово після їди. При радіаційній аварії МОЗ України визначив такі дозування стабільного йоду.

• діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;
• діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
• діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;
• підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

Дорослим старше 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна.

Побічні дії при безконтрольному вживанні йодид калію

Медики наголошують на недопустимості вживання стабільного йоду без попередніх сповіщень від влади про необхідність профілактики — це може зашкодити здоров’ю громадян. Серед негативних наслідків неконтрольованого приймання калію йодид можуть бути:

• висипання на шкірі;
• запалення слинних залоз із набряком та болем, частковою втратою смаку та сухістю у роті;
• шлунково-кишкові розлади: нудота, діарея;
• серйозні алергічні реакції: лихоманка і болі в суглобах, набряк частин тіла (обличчя, губ, язика, горла, рук або ніг), проблеми з диханням, говорінням або ковтанням, хрипи або задишка;
• розлади серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардія, миготлива аритмія;
• розлади нервової системи: збудження, тремтіння, тремор рук;
• збільшення розмірів щитоподібної залози;
• втрата маси тіла;
• гіперфункція щитоподібної залози;
• зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), небезпечний зниженням частоти пульсу, артеріального тиску;
• також є ризик смерті.

Що потрібно робити у разі радіаційної аварії

Перш за все варто пам’ятати, що побудова ядерно-стратегічних об’єктів витримує значні фізичні пошкодження. Також у кожній області України регулярно перевіряють радіаційний фон, для перевірки показників. У разі надзвичайної ситуації, вказівки та рекомендації щодо подальших дій будуть поширені на інформаційних каналах ДСНС та місцевих органів влади.

Важливо лишатися у приміщені або терміново у нього зайти, якщо люди перебувають на вулиці. Укриттям може бути підвал або інше приміщення: радіоактивний матеріал осідає на зовні будівлі, тому потрібно триматися далі від стін та покрівлі будинків. За можливості лишатися у кімнаті без вікон та зовнішніх дверей, також зачинити вікна і двері й ущільнити отвори скотчем або змоченою у воді тканиною. Вимкнути вентиляцію, кондиціонери, обігрівачі у будинку. Та лишатися в укритті допоки влада не надасть інших вказівок.

Так само необхідно знезаразити себе: зняти верхній шар одягу та помістити його у пластиковий пакет й помитися з милом та шампунем (не використовувати кондиціонер для волосся, бо він може закріпити на ньому радіоактивний матеріал). Під час знезараження не тріть та не дряпайте шкіру. Якщо немає душу, то під проточною водою вимийте з милом відкриті частини тіла або скористайтеся вологими серветками чи змоченою у воді тканиною. Вдягніть чистий одяг.

Під час радіаційної аварії, не забрудненою для вживання вважають воду в пляшках, допоки рятувальники чи місцева влада не повідомлять про безпеку водопровідної води. Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе та пакувань з їжею.

Так само харчові продукти є безпечними, якщо їх зберігали у герметичному контейнері: консерви, банки, пляшки, коробки тощо. Також безпечною є їжа з холодильника та морозильної камери. Перед відкриттям пакування з їжею, його необхідно протерти вологою тканиною або чистим рушником. Це стосується й кухонного приладдя. Використану тканину необхідно покласти у поліетиленовий пакет та залишити у недоступному для людей та тварин місці.

Більше порад від МОЗ при радіаційній аварії читайте тут.

Нагадаємо, 22 червня Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Російська Федерація ймовірно готує терористичний акт на Запорізькій атомній станції, який може призвести до викиду радіації.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»