КП «Полтаваелетроавтотранс» завчасно попередило оператора е-квитка ТОВ «Фарго Сістемс» про перехід з 1 вересня системи оплати на своєму транспорті у готівковий формат відривних талончиків. Після цього у приватній компанії заявили, що вони не планують залишати ринок пасажирських перевезень у Полтаві.

Нарешті власник та директор «Фарго Сістемс» Максим Голдиш зголосився на низку публічних заяв, щоб пояснити полтавцям наслідки такого рішення влади.

180 легальних «піратів» не знають як побороти 120 нелегальних

— Максиме, ми розуміємо, що попередження «ПЕАТ» — це не ініціатива комунального підприємства, це рішення влади. У міській раді вам пояснили рішення відмовитись від ваших послуг у комунальному транспорті?

— Я відвідую міську раду вже тривалий час, але мені ніхто так і не пояснив мотиви такого рішення. Тільки проект почав розвиватись, люди стали купувати картки, ми встановили валідатори… Перед цим ми провели роботу над новою мережею, на 80% її підтвердили німці, які розробили мережу на замовлення «Інституту розвитку міста». Мережа передбачала 140 графіків, це великі та середні автобуси, як у цивілізованих містах. Мережа не передбачала мікроавтобусів. А тепер додали ще 60 графіків, повернули по суті старі маршрути. З яких міркувань виходила влада, я не знаю, каса за день не стає більшою, адже кількість пасажирів не змінюється. До того ж, вартість проїзду з картками така сама — 10 грн. Але тепер за 10 грн автобуси не працюватимуть, коли попереду та ззаду автобусів їде по п’ять таких Рут.

Місто має тепер 180 графіків та 300 машин. «Піратів», ми рахували їх самі, тому за цифру «300» я відповідаю. З цих 300 машин — тільки 180 легальних. Тепер ці «пірати» зрозуміли, що навіть «дах» їм не потрібен. За повного свавілля можна їхати однією-двома машинками і мати прибуток. Дійшло до комічного — легальні «пірати» не знають, що їм тепер робити з нелегальними.

«Я лобіював проект е-квитка перед Олександром Федоровичем, але я не його людина»

— З 1 вересня ви припиняєте працювати в комунальному транспорті. Яким буде ваш фінансовий «мінус»?

— Часто я чую, що «Фарго Сістемс» наживає божевільні мільйони. Це не так. Ми заробляємо чистим прибутком 100 тис. грн на місяць. Решта — це податки, амортизація обладнання та програмного забезпечення (ми вклали 400 тисяч доларів і ще потрібно вкласти 100 тисяч для завершення проекту). Плюс 100 тис. грн на місяць складає фонд заробітної плати. Окремо банкам я плачу за еквайринг — 3%. Мене запитають: якщо я такий нещасний, навіщо це мені потрібно? Пояснюю. Проект тільки почав працювати, ми не встигли довести його до кінця через об’єктивні та необ’єктивні причини: у 2022 році в країні був колапс, у 23-му році — включилися вже політичні мотиви.

Але головна моя думка — це не про мій «мінус», а про збитки для Полтави. З досвіду інших міст (це Івано-Франківськ, Чернігів, а Тернопіль — передове місто щодо цього) видно — щойно вводилася система е-квитка, як виручка комунального транспортного підприємства зростала на мінімум 30%. Івано-Франківськ у цьому плані взагалі рекордсмен — від 40 до 50% зросли надходження на комунальному транспорті.

Ми почали працювати 10 лютого 2022 року, і виручка почала зростати з першого дня. Кондуктори так і не змогли глобально вигадати схему, яка б дозволяла красти під час роботи е-квитка. Але за 2 тижні, які ми встигли відпрацювати, у тролейбусного управління зросла виручка. Ми заробляємо для КП «ПЕАТ» 20% мінімум.

Щодо кондукторів та стаціонарних валідаторів. Робота терміналів передбачає переведення кондукторів у службу контролю. Вони перестають бути потрібними у габаритному транспорті. У «ПЕАТ» зараз працює 180 кондукторів. Якщо обрахувати зарплатний фонд і оподаткування (без суми крадіжок кондукторів), то ми заощадимо комунальному підприємству 30 млн грн на рік, порівняно з нашою комісією — це справді велика сума. Покажу це на цифрах. До 7 млн грн на місяць — це виручка «ПЕАТ». Помножте на 9,9%, отримайте комісію і порівняйте її хоча б із 30 млн грн. До слова, до повного виконання наших зобов’язань ми навіть запропонували зменшити розмір комісії. Висновок такий, що з 1 вересня буде мінус 50 млн грн за рік для міста. Окремо зазначу, що претензій до керівника «ПЕАТ» Євгенія Зайцева у мене немає, це найкращий керівник тролейбусного управління, на мою думку, зрозуміло.

— Ви згадали про політичні мотиви. Коротше кажучи, це тому, що вас вважають «людиною Мамая»?

— З 2010 року я займаюсь проектом пасажирських перевезень. Так, кажуть, що я «мамаївський проект». Я дійсно знаю Олександра Федоровича, і навіть дуже добре знаю. Тому за часів, коли він був міським головою, я лобіював цей проект. Так, лобіював, а що тут такого? Нічого поганого в цьому не бачу. І наголошую при цьому — я не «мамаївський проект».

— Думаю, що вам не повірять. А тому давайте спрогнозуємо, договір із вами розірвуть, що будете робити?

— Намагатимуся домовлятися з владою, якщо ні, то закриватимуся, а що робити? До останнього моменту я не зніматиму з приватників валідатори. Уявляєте, яких нервів мені це коштувало? Адже ми виводимо в прозоре середовище виручку приватників. До нас цього ніхто не робив. І, звісно ж, приватники не зацікавлені в цьому. І жодна влада їх не змусить. Хоча 90% із них не проводять готівку та не видають талончики навіть з валідаторами. При тому обладнання, яке ми туди вклали, коштує утричі більше, ніж ми отримуємо від них відсоток. До речі, це знову про наші «шалені прибутки».

— Можливо, влада вже має якусь іншу компанію, з якою і укладе новий договір?

— Є люди у владі, які хочуть цим займатися. Але єдині, хто реально працює з е-квитком — це київська компанія «Symbol Transport», вони працюють у 20 містах України. Скажу так, що крутіше них в Україні в цій сфері нікого немає. А якщо хтось думає співпрацювати із ними без нас, то у «Фарго» викуплені права на програмне забезпечення в Полтавській області. Я висловлю свою власну версію. Немає у влади робочої альтернативи. Люди вважають, що це бізнес-проект Мамая. Тому вони із принципу готові на що завгодно, щоб його просто знищити. Хоча ось я пригадую діяльність «Трек Сервіс Контроль». Ми багато речей зробили із власної ініціативи, як патріоти транспортної галузі. Ті ж електронні табло. Так, вони були недосконалими, але це була перша ластівка. Встановили GPS, відеокамери. Коли Мамая відсторонили вперше, ми готові були все це віддати безкоштовно, тільки б працювало. Ні, знищили заради принципу, про який я говорив вище.

— Ви будете судитися із міською радою після розірвання договору?

— Звичайно. Адже ніде у договорі не написано, що ми маємо ставити стаціонарні валідатори до певної дати. Виконком, справді, це може вирішити окремо. Однак, він може і вирішити, що сонце треба скасувати, але сонце все одно зійде. Ми не порушили умов договору. Тому через суд буду змушений вимагати компенсацій від втрачених інвестицій, об’єм яких я вже назвав.

— Напевно, головніше запитання, яке залишилося наостанок. Як будете повертати людям кошти, які вони поклали на свої транспортні картки?

— Ох, мені навіть боляче думати, що буде завтра, хоч офіс не відкривай. Так, звичайно усі кошти людям повернемо (а це, поміж іншого, цілі колективи міських та обласних комунальних підприємств), але за законною процедурою. Людина має написати відповідну заяву і вказати реквізити, на які ми маємо надіслати їй невикористані кошти.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»