Про що останній підтвердив журналістам під час брифінгу, який він організував в одному із закладів громадського харчування нашого міста. Звісно, що це не могло не викликати хвилю обурення в адекватної частини полтавців. Оскільки робити такі заяви в той час, коли ще навіть не було оголошено про початок виборчого процесу, а на дворі й досі триває повномасштабна війна та кожного дня гинуть люди — є більш ніж ненормальним. Ба більше — для мене це скоріше показує моральну сторону так званого «кандидата». Адже складається таке враження, що одні думають про те, коли вже закінчиться ця проклята війна та як вижити у ці скрутні часи для країни. А інші думають про вибори та як залишитися при владі та у бюджетного «корита».

Хоча про яку взагалі мораль можна казати в цьому випадку?

Ні для кого ж не секрет, що Валерій Пархоменко був членом та функціонером Партії регіонів в Полтавській області. Ні для кого ж не секрет, що він свого часу зрадив Олександра Удовіченка, який дав йому політичне майбутнє. І зараз вже зрадив такими заявами Олександра Мамая, який фактично допоміг йому отримати посаду першого заступника міського голови, яку зараз той обіймає.

Та навіть не це так важливо, а як те, кому він зараз прислуговується. Про що він не соромлячись розповів журналістам. Так, якщо прочитати матеріал, який був опублікований на ІВ «Полтавщина», одразу стає зрозумілим, що це є Євген Дикань. Оскільки Пархоменко, намагаючись всіляко відмежуватися від Мамая перед журналістами та полтавцями, без жодного сумніву або сорому повідомив:

— Ще у 2020 році, напередодні місцевих виборів, на основі «Підприємців Полтавщини» планувалася партія «Народ», Олександра Мамая там не було. Але відбулися політичні перемовини і вже сформована команда стала частиною проекту «За Майбутнє».

Що може викликати тільки сміх та відразу у людей, які хоча б трішки цікавляться політичним життям міста. Бо з усього, що сказав Пархоменко, є правдою тільки те, що він дійсно ще до початку виборів «прибився» до Євгена Диканя та його проєкту «Підприємці Полтавщини». Підтверджую, що спочатку вони збиралися йти на вибори від партії «Народ». На цьому правда від Пархоменка закінчується. Оскільки партія «Народ» повинна була йти на вибори під головуванням вищезгаданого Мамая. Це я можу легко довести читачам. Всі ж пам’ятають пакети з цукром та гречкою «Мамай за Народ» або фото з його соцмереж, які він робив для свого піару в своєму офісі?

Виходить так, що Валерій Пархоменко, як і його нинішні господарі вважають полтавців за дурнів і хочуть, щоб ми повірили, що на тих пакетах просто так з’явилося слово «народ»? До того ж, мені відомий і політичний заклик, під яким мала проводитись виборча компанія: «Мамай за Народ, Народ за Мамая».

Але ж Мамай з Диканем були б не самі собою, якби не вибрали шлях піти більш дешевшим шляхом. Вони домовилися про похід на вибори під більш відомим брендом «За Майбутнє», в який набагато менше було потрібно вкладати під час виборчих перегонів.

Ну, а слова Пархоменка про те, що він не розуміє квотний принцип в міській раді взагалі створюють якусь сюрреалістичну картину:

— Я не розумію цього квотного принципу, бо він шкодить громаді. Потрібно ще до виборів напрацювати стратегію розвитку міста, щоб її уже не могли змінити ні праві, ні ліві, ні центристи. А так у нас виходить, що прийшли на галузь люди від партії і вирішують, що давайте приберемо фірму, яка обслуговує ліфти, і поставимо свою. А попередньому підряднику не заплатили за послуги, що і змусило його зупинити 700 ліфтів. Без концепції тепер ця команда не знає: чи їм вул. Паїсія Величковського ремонтувати, чи траву косити. Я виріс у місцевому самоврядуванні, тому маю більш системний підхід, ніж випадкові бізнесмени.

І це при тому, що сам Пархоменко обіймає свою посаду саме по квоті партії «За Майбутнє», а не завдяки тому, що він є гарним фахівцем. Так, потрібно зазначити, що чомусь Валерій Пархоменко забув згадати про те, що управління капбудівництва, яке є в підпорядкуванні першого заступника міського голови, також не фахівець своєї справи, а представник партії «За Майбутнє» Максим Мєдвєдєв, який отримав цю посаду теж по квотному принципу. До речі, хочу порадити Валерію Пархоменку наступного разу розповісти журналістам скільки таких посад мають представники партії «За Майбутнє» не тільки в міській раді, а ще й у комунальних підприємствах чи установах та районних радах нашого міста, які вже давно потрібно ліквідувати.

Також хочеться розповісти про системний підхід, про який розповідає Пархоменко, і про те, що він виріс у місцевому самоврядуванні. Хотілося б почути від нього відповіді на такі запитання. Як Валерій Пархоменко ставиться до того, що управління капбудівництва, яке є у його підпорядкуванні і очолюється його однопартійцем, потрапляє в постійні корупційні скандали? Наприклад, замовляють ремонти систем опалення у школах в друзів Євгена Диканя. Або викидають на вітер мільйони гривень на проектну документацію, яка через лічені місяці стає звичайнісінькими папірцями. Або все те ж УКБ на чолі з Максимом Мєдвєдєвим проводить відверто корупційний тендер під політичних партнерів «За Майбутнє» у вигляді Сергія Капліна та його партії? Ось, що є саме тим системним підходом з боку Пархоменка та партії «За Майбутнє» на чолі з Євгеном Диканем. То ж такий розвиток місцевого самоврядування в Полтаві нам хоче запропонувати Пархоменко? Коли він обіймає номінальну посаду, а Євген Дикань продовжує втілювати в життя свої темні справи? Хоча про що я?

Всі й так все добре знають та розуміють! Залишається тільки про це завжди нагадувати. А особливо те, що Пархоменку та його «шефу» Диканю місце зовсім в іншому місці, а не в міській раді та у владних кабінетах.

Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч