Звісно, що ні! Саме тому і сприйняли відсторонення з посади Мамая за корупцію, як шанс для Полтави отримати хоч якийсь шанс на розвиток та наведення ладу.
І що Полтава отримала в підсумку?

Підприємці як потерпали, так і продовжують потерпати від відверто корупційних схем, накшталт з видачі так званих «дозволів» на встановлення рекламних вивісок. 

Чиновники та провладні депутати  так і продовжують кошмарити місцевий бізнес, що подекуди нагадує звичайнісіньке рейдерство. Комунальні підприємства та бюджет Полтавської громади так і продовжують нести мільйонні збитки через перебування на посадах все тих же поплічників Мамая та Диканя.

До прикладу можна навести нещодавній скандал, коли журналісти опублікували матеріал на основі висновку аудиторів під час якого було виявлено, що КП «Полтава-Сервіс» недоотримало мільйони гривень через існування так званих фірм «прокладок», через які КП «Полтава-Сервіс» останні роки практично  здійснює свою господарську діяльність. Про що ще раніше повідомляла колишня працівниця цього КП Світлана Мирна.

І всі ці факти стосуються діяльності тільки одного поплічника Диканя — депутата міської ради від політичної партії «За Майбутнє» Дениса Поліщука.
А скільки в нього ще таких поплічників? 

Пригадаємо свіжий скандал, коли Вадим Ямщиков під час засідання профільної депутатської комісії міської ради почав говорити телефоном з Євгеном Диканем щодо продовження договору оренди на розміщення одного з МАФів в центральній частині міста.

Що чітко продемонструвало полтавцям, що всі такі питання так і продовжують вирішуватися в ручному режимі на рівні політичних домовленостей, але аж ніяк не на рівні дотримання норм чинного законодавства та на засадах створення рівних умов для місцевих підприємців.

Хоча досить дивно розглядати питання наведення ладу з розміщення МАФів в центральній частині міста без звільнення з посади ще одного поплічника Диканя, головного архітектора міста Миколи Шевельова. Який і є першим винуватцем того, що в Полтаві свого часу МАФи почали з’являтися хаотично та в будь-якому місці без дотримання жодних норм законодавства.

Також неможливо пройти повз уваги той факт, що болюча проблема для Полтави зі значними переплатами під час здійснення публічних закупівель також так нікуди не поділася. Нагадаю тальки про декілька таких закупівель. Наприклад, закупівлю ремонту в рентгенологічному відділенні 3-ї міської лікарні міста Полтави з переплатою у майже 1 мільйон гривень де фігурує фірма «Алсвіт Плюс». Яку журналісти пов’язують з ще одним поплічником Мамая, головою бюджетної комісії Полтавської міської ради Ігорем Еренбургом та родиною Немировських, які побудували в Полтаві непрацюючий фонтан за мільйон.  І це тільки один такий факт пов’язаний з ними. Хоча я більш ніж впевнений, що їх набагато більше, оскільки все та ж фірма «Алсвіт Плюс» виграє чи не найбільше підрядів у розпорядників коштів Полтавської громади.

Також, нещодавно стало відомо про кричущу ситуацію, що склалася з закупівлею теплових гармат управлінням освіти Полтавської міської ради для пунктів незламності, де переплата за розрахунками правоохоронців становить майже 2 мільйони гривень. Після чого начальницю управління освіти Жанну Каплоух відсторонили від посади і вона отримала підозру про злочин. Хто не знає – галузь освіти є квотою політичної партії «За Майбутнє», тобто, можна сказати, Євгена Диканя.

Отже, з усього вищепереліченого відразу стає зрозумілим, що насправді містом керує  саме Євген Дикань. А родина Ямщикових просто грає роль номінального керівництва міста.

Розумію, що констатація фактів мало чим може допомогти Полтаві у вирішенні проблеми у вигляді Євгена Диканя та його поплічників. Але все ж таки, що ми , як суспільство, можемо вдіяти в цій ситуації?

По-перше: все ж таки не мовчати та наполегливо почати вимагати від родини Ямщикових звільнення з посад вищезгаданого Дениса Поліщука та  Миколи Шевельова, за допомогою яких Дикань втілює в життя свої чорні справи.
По-друге: суспільство має поновити свій публічний інтерес до перебігу судових засідань по справі Диканя-Шевельова. Тому що все, що залишається без пильного контролю, дуже легко поховати. Особливо, коли обвинувачених судять в Октябрському районному суді міста Полтави. І вони при цьому мають цілу свору адвокатів, які по черзі хворіють, чим затягують хід судових засідань. Бо ж головна задача для сторони Диканя та Шевельова, щоб всі про все забули, а Дикань з його поплічниками могли та далі  знущатися з Полтави та продовжувати діло Мамая.
В іншому випадку – можемо мовчки спостерігати та не запитувати себе після кожного корупційного скандалу, чому так відбувається?

Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч