Однозначно одним з таких інтервалів часу є перші 100 днів з моменту приходу до влади. Звісно, що було б досить логічно перш за все оцінювати роботу в.о міського голови від політичної партії «Слуга Народу» Катерини Ямщикової. Та в той же час, я вважаю, що більш доцільно буде оцінювати тих, хто її оточує та в перших рядах критикував як відстороненого з посади за корупцію Олександра Мамая, так і колишнього в.о міського голови від політичної партії «Європейська Солідарність» Андрія Карпова. Оскільки, саме вони повинні тепер показати полтавцям чи вони кращі за останніх двох. До того ж, як відомо, перебувати при владі без своєї команди просто неможливо. І саме на основі роботи команди оцінюється робота самого керівника.

Звісно, що за великим рахунком, командою очільниці міста можна рахувати весь депутатський корпус, який голосував за її призначення та підтримає її у складі коаліції в сесійній залі. Але, думаю, що стосовно Катерини Ямщикової буде некоректно вести розмову про тих, хто під дахом Мамая організував побори з підприємців на кшталт Євгена Диканя та політичної партії «За Майбутнє», а тим паче згадувати про тих, хто свого часу разом з Мамаєм зруйнував КП «ПМШЕД», в особі політичної партії «Рідне Місто» та Олексія Чепурка. Бо з цими для полтавців все зрозуміло. Вважаю, що більш доцільно поговорити про тих, хто разом із пані Ямщиковою йшов до влади під одними політичними прапорами, декларував про високі цінності та претендував називатися справедливим.

Мова йде про депутата Юрія Бражника. Який з перших днів приходу до влади у складі нової коаліції почав займатися відвертим популізмом на своїй сторінці в соціальних мережах та розповідати полтавцям про те, що їм і так відомо, що у підсумку прискорило розчарування полтавців у новій владі.

До прикладу можна згадати ситуацію з покосом трави восени за який так справно розповідав Юрій Бражник. Ситуація з яким закінчилася гучним скандалом через те, що Бражник відверто лобіював на ці роботи фірму, яка підконтрольна його політичному покровителю з Кам’янського Сергію Миршавці, тому тендер був скасований.

Внаслідок чого траву продовжують косити силами КП «ЖЕО № 2» навіть по опалому листю.

Окремо потрібно згадати і про боротьбу Бражника з так званою мамаївщиною та кумівством. Бражник на догоду вищезгаданому Сергію Миршавці та колишньому нардепу-корупціонеру Олександру Трухіну пролобіював на посаду профільного заступника міського голови з питань ЖКГ їх людину — Володимира Чередниченка. Що призвело до того, що парашутисти з іншого міста впевненими кроками почали монополізувати сферу ЖКГ. Навіть начальником УЖКГ міста став мешканець Кам’янського. Бо ж, я так розумію, в Полтаві своїх фахівців не має і обіцяний соціальний ліфт в Полтаві не працює. Як і не має профільних організацій з ремонту ліфтів, оскільки навіть ці послуги також почало надавати підприємство з Кам’янського. Це така собі боротьба з кумівством від Бражника. Окремо хочеться згадати і про те, що Юрій Бражник свого часу, критикуючи кадрову політику поплічника Мамая блогера Андрія Карпова, разом зі своїми політичними союзниками вимагав від останнього зняття з посад посіпак Євгена Диканя — головного архітектора міста Миколи Шевельова та директора КП «Полтава-Сервіс» Дениса Поліщука, про що Бражник також не забував публікувати на своїй сторінці в фейсбук.

Пам’ятаю, що він тоді навіть подавав відповідний проект рішення Карпову. Що ж тепер заважає Юрію Бражнику подати такий проект рішення на розгляд сесії?

Невже Євген Дикань та партнери по новій коаліції? В жодному випадку не хочу заступатися за мамаївського підручного Карпова, але мені ще відомі такі слова, як справедливість та політична відповідальність. Які під собою мають на увазі перш за все вміння виконувати те, чого ти вимагаєш від інших. То ж де той Бражник Справедливий, як він себе називав? Виходить так, що Карпову не можна було тримати на посадах ані Шевельова з Поліщуком, ані заступників міського голови епохи правління Мамая, а різним там Бражникам можна? То ж чим вони тоді відрізняються від попередників? Думаю, що останнім часом саме таке запитання все частіше та частіше починає виникати в полтавців завдяки таким, як Бражник.

Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч