Журналісти все ж таки інколи висвітлюють те, що відбувається в сфері публічних закупівель, які проводяться за кошти обласного бюджету. Але реальний стан справ для широкого загалу залишається в тіні.

Всі ми добре пам’ятаємо, як журналісти зробили дослідження і виявили, що зимові комплекти військової форми, які були закуплені для наших захисників, обласному бюджету обійшлися на 3 млн грн більше від реальної їх вартості. Також журналісти дослідили і проведення закупівлі тактичних кросівок, які, за їхньою інформацією, коштували для бюджету щонайменше 10-20% переплати. І це тільки вершина того, що може відбуватися насправді. Військовий стан дозволив проводити значну кількість закупівель, які взагалі недоступні для широкого загалу. Тобто ні журналісти, ні громадськість не можуть здійснювати свій контроль над тим, як на даний час витрачаються бюджетні кошти. Тому, для платників податків залишається тільки сподіватися на добросовісний контроль за використанням бюджетних коштів з боку депутатів обласної ради. Хоча, як ми бачимо, після цих публікацій ті депутати, які в першу чергу повинні б були це робити, фактично відсторонилися від своїх обов’язків та відмовилися навіть коментувати вищенаведені факти. До прикладу візьмемо голову профільної бюджетної комісії обласної ради Ларису Босенко від політичної партії «Батьківщина». Саме Босенко повинна була перша звернути на це свою увагу.

Чому ж така мовчанка з боку представника опозиційної партії? Щоб знайти відповідь на це питання, потрібно зрозуміти, як відбувається процес виділення бюджетних коштів на ті чи інші потреби. Отже, профільні управління та департаменти формують так званий бюджетний запит у вигляді програм або змін до них, який перед сесією обласної ради повинна розглянути та прийняти на своєму засіданні профільна депутатська комісія, яку очолює Лариса Босенко. В цьому бюджетному запиті повинна міститися інформація на, які потреби потрібно виділити кошти та додаток в якому містяться цифри потрібних бюджетних затрат. У разі, якщо депутатська комісія погоджує своєю більшістю голосів виділення коштів на ті чи інші потреби, проект рішення виноситься на розгляд обласної ради. Після чого на основі рішення ради про виділення коштів відбувається і сама закупівля. Тобто, з цього ланцюжка однозначно видно, що розмір коштів, який планується бути витраченим на ті чи інші потреби, з самого початку повинний бути перевірений та погоджений депутатами на депутатській комісії, яку очолює пані Босенко. З огляду на це одразу стає зрозумілим, що коли проводилася закупівля на військові потреби з переплатою, то Лариса Босенко просто не могла не знати про суми, які були закладені на ці потреби. Та за дивним збігом обставин ці суми комісію, яку очолює Босенко, задовольнили та не викликали жодних запитань. Отже, відповідно виникає досить логічний висновок: Босенко та більшість депутатської комісії, яку вона очолює, і в темі, і в долі. Або наші народні обранці, м’яко кажучи, зневажливо ставляться до своїх обов’язків, які поклали на них їхні виборці.

Я не хочу нікого звинувачувати, але маючи певний політичний досвід, є прихильником саме першого варіанту розвитку подій. Бо як і більшість з Вас не вірю у випадковість. Особливо, якщо поглянути на ситуацію через призму того, кому ж підконтрольна пані Босенко і без кого вона не робить жодного політичного кроку. Це Сергій Бєлашов, який, за наявною в мене інформацією, почав відігравати одну з ключових ролей в Полтавській обласній раді і за своїм впливом він нічим не поступається голові Полтавської обласної ради Олександру Біленькому. Оскільки вже не перший рік в пана Бєлашова створився потужний політичний союз з народним депутатом України Олегом Кулінічем, який фактично контролює більшість в обласній раді.

З усього цього вимальовується досить логічна картина, у якій політична партія, яка позиціонує себе опозиційною до діючої влади, завдяки своїм політичним домовленостям під час формування коаліції в обласній раді фактично почала відігравати найголовнішу роль у формуванні обласного бюджету та взяла на себе контролюючу функцію над бюджетними процесами.

До чого це призведе обласну раду ми можемо тільки здогадуватися.

Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч