Е-квиток

Полтавська міська рада опублікувала проект програми соціального й економічного розвитку на 2024 рік. За цю програму мають проголосувати депутати на сесії 29 грудня.

В програмі вказано, що впровадження автоматизованої системи обліку проїзду АСООП буде залишатися за ТОВ «Фарго Сістемс».

Влітку, після приходу до влади Катерини Ямщикової, була зацікавленість розірвати угоду із приватною компанією, яка заробляла із кожної поїздки 9,9%. Натомість була ідея комунального оператора. Приводом для розірвання договору із «Фарго» мало стати невчасне встановлення стаціонарних валідаторів в транспорт. Затягування рішення від влади призвело до того, що півдня тролейбуси їздили із відривними талонами, а потім все одно керівництво міста підписало договір із «Фарго».

Зрештою керівництво міста вирішило залишити «Фарго» в спокої, натомість компанія пішла на поступки й зменшила відрахування із кожної провалідованої поїздки з 9,9% до 7%. Такі умови влаштували всіх.

З обов’язків компанії залишилося встановити стаціонарні валідатори. В жовтні їх передали на тестування в тролейбусне депо, яке через тиждень повернуло техніку на доопрацювання. «Полтаваелектроавтотранс» не влаштовувало, що кондуктори мали ходити із двома терміналами в руках (для валідації і контролю).

Наразі систему трішки удосконалили. «Фарго» передбачив облаштування батарей, які дадуть можливість працювати валідаторам на випадок втрати живлення на борту. Змінили систему контролю. Перепрошили мобільний валідатор, яким тепер можна перевірити оплату пасажира по транспортній картці чи проїзному. Проте, щодо банківських карток, все ж таки потрібен окремий термінал.

На ПЕАТ чомусь так і не взяв техніку на випробування. 31 грудня закінчується строк договору на впровадження е-квитка. Якщо договір не продовжать, то 1 січня може повторитися історія із відривними талонами. Тільки тепер в ПЕАТ зауважують — цього разу винен не оператор «Фарго», а місто. Відсутність стаціонарних валідаторів — це лише третина проблеми, адже потрібні соціальні траспортні картки. Місто досі не оголосило тендер на виготовлення Картки полтавця. І в бюджет на 2024 рік відповідні витрати не закладають. Щоби реалізувати цей пункт, оформити картки і видати їх на руки, потрібно провести великий об’єм роботи. Пільговиків у Полтаві до початку війни було 90 тисяч. При гарній організації, а це не про Полтаву, щоби виготовити й роздати картки — потрібно півроку.

Лише після запровадження безготівкової оплати у транспорті можна вважати, що система е-квитка запрацювала. На жаль, Полтаві до цього етапу дуже далеко. Зараз траспортних карток дуже мало, лише 1% пасажирів ними користуються. Система знижки до 9 грн і пересадки на інший транспорт працює, але пасажири цими можливостями майже не користуються.

Відповідальні політики за сферу ЖКГ неофіційно говорять про можливість заміни «Фарго» у пропорції 50 на 50. Тому це питання відклали у дальню шафу із грифом «невизначеності».

Монополія піратів

15 вересня на сесії Полтавської міської ради трапився безпрецедентний випадок. Перевізниця Галина Залізняк прямо заявила депутатам, що перевізники платять Івану Іванову, власнику ПП «Вежа-1», від 5 до 16 тисяч гривень в місяць за право їздити під його протекцією. Катерина Ямщикова і присутні чиновники обіцяли розібратися. Далі відбулася зустріч із перевізниками, круглі столи, консультації із начальником ЖКГ, але так нічого і не вирішилося. Публічно до теми транспорту уже не повертаються.

У програмі економічного розвитку вказано, що у «Вежі-1» 41 автобус. Насправді під «піратським прапором» ходить більша частина приватного транспорту у місті — понад 150 машин. Навіть маршрути Юрія Лупаєнка вже виводять на диспетчерську Івана Іванова. Для справедливості варто зазначити, що діяльність Іванова дозволяє тримати вартість проїзду на рівні 10 грн. Проте тут питання: для пасажирів важлива знижка у 3-5 грн, чи комфорт великих автобусів?

Звільнення керівника траспортного відділу Віталія Животенка нічого не дало. Новим керівником став Сергій Шпак, який багато років працює у відділі транспорту (певними періодами навіть його очолює). Нову кандидатуру, яка б хотіла щось змінити, не знайшли. Хоча б здавалося, що її мало запропонувати партія «Рідне місто»., адже член виконкому від цієї політсили Олексій Чепурко публічно і неодноразово вимагав звільнення Животенка. Проте, за словами Чепурка, «Рідне місто» принципово не буде давати своїх кандидатів. Але разом із критикою варто було б брати на себе відповідальність, а не усуватися від влади.

Наразі траспортним питанням у Полтаві ніхто не займається. Чинна влада більше опікується закупівлею комунальної техніки, ремонтом доріг та укриттів, коригуваннями, мобілізацією, допомогою армії тощо. Кілька разів спробували — не вийшло. То для чого тепер чіпати те, що хоч якось працює? Краще залишити це море піратам та їхнім таємним покровителям.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»