До 160-річчя секретаря фінансів Центральної Ради, фундатора Українського товариства економістів Туган-Барановського ПУЕТ створив книжкову виставку
160 років тому, 20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський — кооператор, державний діяч, соціолог, публіцист, педагог; автор підручника українською мовою «Політична економія»; генеральний секретар фінансів Української Центральної Ради, діяч Української Народної Республіки (УНР), голова і фундатор Українського товариства економістів, спеціального Інституту економічної кон`юнктури, демографічного і кооперативного інститутів в УНР, борець за незалежність України у XX столітті. Ювілей всесвітньовідомого видатного українського вченого-економіста за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Тож за ініціативи голови Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі та Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП бібліотека ПУЕТ підготувала віртуальну книжкову виставку «М. І. Туган-Барановський — економіст світового виміру. До 160-річчя від дня народження (1865-1919)».
Усі, хто цікавиться постаттю Туган-Барановського й економічною наукою загалом, можуть завітати до наукової бібліотеки ПУЕТ або ознайомитися із книжковою виставкою «М. І. Туган-Барановський — економіст світового виміру. До 160 річчя від дня народження (1865-1919)» в інтернеті, на офіційному сайті вишу за цим посиланням.
«Сьогодні ім’я цього видатного вченого і громадського діяча широко відоме науковій громадськості України і світу. Всесвітнє визнання він одержав за внесок у теорію кон’юнктурних коливань, монетарну теорію, історію і теорію кооперації. Відомими на Заході є його праці з проблем розподілу, історії економічних вчень, філософії, економічної соціології тощо. У чималому доробку вченого особливе місце належить працям із розвитку кооперації. Наукова спадщина Мизайла Туган-Барановського становить близько 140 праць, які охоплюють майже всі ділянки економічної науки. Найбільше значення має його теорія періодичних криз, вивченню яких він присвятив низку праць, що з’явилися і в перекладах на німецьку та французьку мови і принесли йому світове ім’я. Нині, як ніколи раніше, українська держава потребує подальшого дослідження багатогранної наукової спадщини видатного і оригінального економіста-мислителя кінця ХІХ-го і початку ХХ-го століть Михайла Івановича Туган-Барановського», — наголосив ректор ПУЕТ, професор Олексій Нестуля.
Він розповів, що увазі читачів запропоновано такі книги та монографії:
- «Михайло Іванович Туган-Барановський: особистість, творча спадщина і сучасність». Присвячено пам’яті Туган-Барановського як засновника Донецького державного унiверситету економiки i торгiвлi.
- Туган-Барановський, М. I. Паперові гроші та метал. Перший український переклад фундаментальної працi з монетарної теорії. Доведенi у нiй оцiнки, висновки та пропозиції визначили шляхи розвитку грошово-кредитних систем та роль держави у їх функцiонуваннi на багато десятилiть вперед.
- Туган-Барановський, М. I. Політична економія: Курс популярний. Автор посібника визначає предмет політичної економії i методи її дослідження, аналiзує ступенi суспільногo господарства, обмiнy, poзподiлу та споживання господарських благ; дає визначення таких категорiй як праця, капітал, цінність, зарплата, гpoші, кредит тощо. Вiдтворено за текстом першого українського видання 1919 р.
- Економічне вчення Михайла Тугана-Барановського Праця Любомира Коваля повертає до наукового обiгу спадщину Тугана-Барановського. Його почали визнавати в англомовних країнах завдяки його теорії економічних циклів.
- Українські кооператори. Історичні нариси. Мiститъся понад п’ятдесят нарисiв про життєвий шлях та активну творчу дiяльнiсть громадсько-полiтичних дiячiв — учених, правникiв, священикiв, дiячiв культури, якi були подвижниками кооперативної iдеї в Україні.
- Видатні діячі кооперативного руху та їх ідеї. Вмiщено понад сто бiографiчних довiдок про життєвий шлях i дiяльнiсть видатних дiячiв кооперативного руху, якi були подвижниками кооперативної iдеї в країнах світу в XIX — ХХ ст. — вiд зародження перших кооперативних товариств до масового розвитку кооперації, портрети видатних кооператорів.
- М. Туган–Барановський про соціальну місію кооперативів. Висвiтлено проблеми виникнення i розвитку кооперативiв рiзних видів, ставлення до них держави, нові закономiрностi та можливостi розвитку кооперативного сектору економiки в країнах Європи i в Україні. Детально розглянуто загальнi ознаки кооперативiв ycix видів, сучаснi кооперативнi принципи i цінності, проблеми кооперативної власності, мiжнародний кооперативний рух.
- Економічне вчення М. Туган-Барановського. Історія економіки та економічної думки. Висвiтлюється історія економiчної думки України та провiдних країн світу.
«У цей ювілейний рік важливо не лише актуалізувати наукову, економічну спадщину Михайла Туган-Барановського, але й висвітлювати його постать у контексті появи і становлення понад сто років тому Української Центральної Ради і нашої держави-УНР. Чого лише вартий той факт, що Туган-Барановський був автором Декларації УНР „Економічна політика“!», — підкреслив представник Українського інституту національної пам’яті у Полтавській області Олег Пустовгар. Він висловив переконання про важливість донесення до широкого загалу історичних фактів про полтавські сторінки життя і діяльності Туган-Барановського.
У Полтавському офісі УІНП розповіли: «Навесні 1901 року його за участь у студентській демонстрації російські жандарми заарештували і вислали Михайла Туган-Барановського до Лохвицького повіту Полтавщини. Упродовж чотирьох років мешкав у селі Пізники неподалік Лохвиці (нині воно підпорядковане Чорнухинській селищній раді Лубенського району Полтавської області) у родині давнього знайомого Федора Русинова, де закохався в його доньку Ольгу і одружився. На матеріалах української господарської діяльності написав підручник „Основи політичної економії“, редагував журнал „Вісник кооперації“, який тоді вважався кращим у світі. А ще пірнув з головою у громадське життя: став активним діячем Лохвицького сільськогосподарського товариства, Лохвицького повітового та Полтавського губернського земств, товариства взаємодопомоги вчителів Лохвиччини. У 1905 році звернувся до Полтавського губернського земського зібрання з пропозицією про встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку в Полтаві та сприяв збору коштів для цієї мети».
Полтавський офіс УІНП