Окремі полтавські фермери повідомляють, що попри полегшення та пришвидшення процесу передачі сільськогосподарських земель на рівні держави, на місцях, ці питання гальмуються. Зокрема, такі проблеми є в Полтавській громаді. Через це сезон посівної на частинах земель провалюється, а це впливає на врожай, який в умовах війни буде вкрай необхідний. Що гальмувало процес посівної і як взагалі змінилося законодавство, розбираємо у цьому матеріалі.

24 березня Верховна Рада внесла зміни до Земельного Кодексу та інших актів, які стосуються земельних питань в умовах воєнного стану. Ці поправки були вмотивовані, зокрема, тим, що більшість електронних реєстрів відключили з міркувань безпеки. Серед списку таких опинилися і Державний земельний кадастр та Держреєстр речових прав. Без них, за законом, неможливо отримати у власність та постійне користування земельні ділянки.

Крім того, умови війни вимагають спрощення порядку доступу до земель та виробництва сільськогосподарської продукції. Це має запобігти гуманітарній кризі.

Основні зміни, які мають розв’язати ці питання, такі, що на час воєнного стану:

• земельні ділянки державної та комунальної власності передаються лише на один рік, без права першочергового поновлення, з відсотковою ставкою — до 8% від середньої нормативно-грошової вартості 1 га ріллі по області;
• договори оренди земельних ділянок, які закінчуються в період воєнного стану, автоматично вважаються продовженими терміном на один рік;
• договори оренди укладаються лише в електронній формі та засвідчуються ЕЦП орендаря та орендодавця;
• реєстрацію таких договорів та внесення зміни до них здійснюють районні військові адміністрації;
• земельні торги скасовуються і нові не оголошуються;
• передача земельних ділянок безоплатно у приватну власність на період дії цього закону забороняється;
• формування земельної ділянки для подальшої її передачі в оренду проходить за окремою технічною документацією.

Окремі фахівці побоювалися, що розпорядження землями перейде до військових адміністрацій, але цього не сталося. ВР лишила норму про те, що розпорядники земель і в умовах війни можуть реалізовувати частину власних повноважень щодо розпорядження земельними ділянками. Просто затверджують їх РВА.

Ці норми набули законної сили 7 квітня, однак супутні рішення та роз’яснення міністерства мали ухвалити упродовж місяця. Наприклад, 11 квітня Мінагрополітики затвердило форму книги реєстрації, яка повинна містити інформацію про передані у користування земельні ділянки. Цей документ на час війни ведуть районні військові адміністрації. Він замінює внесення даних в електронний Держгеокадастр, а після — має бути переданий йому для реєстрації. Однак законної сили це набуло аж 26 квітня.

— Військові адміністрації довго чекали, поки опублікують Постанову про затвердження книг реєстрації. Була незрозуміла ситуація. Вони вже були затверджені Мін’юстом, але в законі прописано було, що вони вступають в дію з дня публікації. Ми провели роз’яснення щодо реєстрації, щодо закону, внесення змін в Земельний Кодекс і так далі. Це все було зроблено. А саме публікація — як це прописано в законі — аж 26 квітня була, — пояснила начальниця управління з контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру в Полтавській області Алла Косик.

Та наразі, за два тижні після набуття чинності, в РВА є всі інструменти для реєстрації ділянок. Тим паче, що всі підписання проводяться в онлайн режимі.

— На сьогодні вони повинні б реєструвати. Уже все всім має бути зрозуміло. Це мають бути електронні договори в електронному вигляді, обов’язково з електронним підписом того, хто передає і того, хто бере. І тоді вони проходять в електронному вигляді реєстрацію, журнали затверджені — і в електронному, і в паперовому вигляді. Якщо хтось не реєструє, то в них конкретно треба питати. Можливо, проблема в керівництві або чогось зволікають. Зі сторони держави всі законодавчі акти прийняті й опубліковані, — додала Алла Косик.

Дійсно, окремі проблеми на місцях лишилися. Зокрема, у Законі лишили вимогу, яка передбачає, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою, який оформлюється перед передачею земель державної та комунальної власності, мають надавати органи місцевого самоврядування — як і в мирний час. А для цього потрібно збирати сесії із депутатами, що в умовах воєнного стану проходить складніше. Такими ділянками, зокрема, є землі запасу, закріплені за закладами освіти та іншими установами.

Наприклад, у Полтавській громаді, заклади та фермери передали документи на оформлення таких земель ще близько місяця тому. Втім досі, ні виконавчий комітет, ні міська рада, цих проектів не затвердила. Схожі проблеми є й в інших громадах області. Окрім того, оскільки, до прикладу, обласні заклади освіти, які мають землі запасу, підпорядковуються області, то рішення щодо передачі земель, проходить і через профільний департамент ОВА.

За даними наших джерел, більша частина аграрних освітніх закладів Полтавщини знайшла вихід тим, що посіяла різні культури на своїх землях самостійно. Це близько 60%. Однак решта все ще чекають дозволів і рішень. При цьому, чим більше проходить часу, тим менший вибір того, що саме можна буде посадити.

Що заважає органам місцевого самоврядування ухвалити потрібні питання, у розумні терміни нам з’ясувати не вдалося. Але ми намагатимемося поставити ці питання керівникам. Тож продовження можливе в наступних матеріалах.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»