Касаційна скарга на рішення Господарського суду від Полтавської обласної прокуратури надійшла до Верховного Суду у жовтні минулого року. У позові до суду першої інстанції, прокуратура вимагала визнати недійсною реєстрацію права колективної власності Полтавської обласної спілки споживчих товариств (нині ТОВ «Полтавська МСТ») на будівлю кооперативного коледжу. Загальна площа майна — 6587 м². Реєстрацію здійснило бюро «Інвентаризатор» у 1998 році й позивач називає її незаконною та вважає, що подальша реєстрація права приватної власності суперечила законодавству. Власниками будівлі стали споживчі товариства «Полтавакоопцентр» й «Актив» та обласна спілка споживчих товариств.

Будівля кооперативного коледжу є об’єктом культурної спадщини «Торгівельний будинок», збудована в кінці XIX століття. В обґрунтуванні позову вказано: у 1918 році почалося примусове позбавлення майна відповідно Декрету ВЦВК «Про скасування права приватної власності на нерухомість у містах». Будинок був переданий у розпорядження місцевої ради, як державна власність. Під час Другої світової війни у будівлі сталася пожежа, яка її пошкодила. Відновлення та реконструкція будівлі відбулися впродовж 1959–1968 років. Після цього нерухомість передали у користування облспоживспілці. Позивач вважає, що ця передача майна у користування не змінила державної форми власності на відбудований будинок. Також позивач зазначив: після проголошення незалежності, у держвласності лишалося майно установ та організацій союзного підпорядкування, які розташовані на території України.

Реєстрацію права власності за облспоживспілкою на домоволодіння на вулиці Небесної Сотні, 9/17 бюро «Інвентаризатор» здійснило на підставі рішень Полтавського міськвиконкому від 1959, 1968 та 1997 років. Прокуратура вважає, що відповідно законодавства ці рішення не були підставою для реєстрації права колективної власності, а суть цих документів була про передачу обласній спілці споживчих товариств майна виключно у користування. Позивач зазначив, що спірне нерухоме майно незаконно вибуло із власності держави, тому прокурор вимагав визнати недійсним реєстраційне посвідчення бюро «Інвентаризатор».

ТОВ «Полтавська міська спілка товариств» (до 11 липня минулого року: Полтавська обласна спілка споживчих товариств) продала навчальний корпус та нежитлові приміщення через тиждень після того, як окружний адмінсуд зобов’язав її укласти охоронний договір на пам’ятку історії та архітектури місцевого значення «Торгівельний будинок» по вулиці Небесної Сотні, 9/17. Охоронний договір зобов’язує власника архітектурної пам’ятки вчасно її ремонтувати, захищати від пошкоджень або руйнувань. Також документ перешкоджає новому будівництву. Кооператори намагалися оскаржити рішення суду про зобов’язання укласти охоронний договір, однак апеляцію програли.

Директором та співзасновником ТОВ «Полтавська міська спілка товариств» є Роман Кідін. Підприємець також бізнес-партнер депутата міськради Ігоря Еренбурга: вони обоє співвласники споживчого товариства «Леол». Приватне товариство «Полтавська МСТ» є власником одного з навчальних корпусів кооперативного коледжу на Небесної Сотні, 9/17.

Підприємство Романа Кідіна продало нерухомість на Небесної Сотні, 9/17 своїм же організаціям, бо співвласниками «Полтавакоопцентр», яке купило один з навчальних корпусів, є той же Кідін та ще один бенефіціар ТОВ «Полтавська МСТ» Володимир Сластьон. Так само нежитлові приміщення купила інша споживча спілка «Актив»: її директоркою є Яна Матчак, яка теж співвласниця ТОВ «Полтавська міська спілка товариств». Співзасновниками Полтавського кооперативного коледжу є Роман Матчак, Іван Тустановський та Євген Скоробач, які також є бенефіціарами продавця приміщень навчального закладу — ТОВ «Полтавська МСТ». Навчальні корпуси коледжу та його прибудову продали на початку червня 2022 року. Прокуратура вважає, що продаж цієї нерухомості суперечить вимогам Цивільному кодексу України та Закону «Про охорону культурної спадщини».

Майже через рік після продажу двох навчальних корпусів та прибудови з нежитловими приміщеннями, Полтавська обласна спілка споживчих товариств перереєструвалася на ТОВ «Полтавська міська спілка товариств».

У своєму відкликанні позовної заяви, приватне товариство «Полтавська МСТ» повідомило, що будівлю технікуму збудували у 1957–1959 роках на місці зруйнованого під час Другої світової війни «Торгового будинку Токарєвої» за власні кошти облспоживспілки. Також в цей період добудовано нову частину будівлі торгово-кооперативного технікуму Полтавської обласної спілки споживчих товариств.

Уточнення: під час Другої світової війни «Торговий будинок Токарєвої» через пожежу не був повністю зруйнований, бо від нього лишилися стіни, сходи, балкон та ґрати. Й після відновлення цієї будівлі, поруч на місці сусіднього розібраного будинку, в 50-х роках звели нове крило за проєктом архітектора Олександра Шуміліна.

У запереченні позову обласної прокуратури ТОВ «Полтавська МСТ» зазначила, що облспоживспілка не була організацією союзного підпорядкування і її майно не було державною власністю, бо кооперативні організації мали право на власність, відокремлену від державної. Акти про приймання будинку державною будівельною комісією та рішення виконкому міськради про їх затвердження у 1959 та 1968 роках, фіксували саме створення нової нерухомості, а не передачу державного майна в користування обласній спілці споживчих товариств. Також відповідач зазначив: держреєстрація права власності у 1998 році відповідає вимогам чинного законодавства. Приватне товариство «Полтавська МСТ» надало своє роз’яснення, щодо примусового вилучення у держвласність Торгового дому Токарєвої («Торгівельний будинок») після 1918 року:

«Саме по собі існування Декрету від 20.08.1918 не підтверджує набуття державою права власності на спірне нерухоме майно, оскільки на момент прийняття зазначеного Декрету його дія не поширювалась на територію сучасної України, зокрема за місцезнаходженням нерухомого майна».

Також у запереченні позову «Полтавська міська спілка товариств» зазначила, що у 2010 році обласна прокуратура на доручення Генеральної прокуратури України, здійснила перевірку законності держреєстрації права власності облспоживспілки на будівлю кооперативного коледжу. До перевірки залучили спеціалістів контрольно-ревізійного управління, які не виявили порушень законодавства, прав та інтересів держави через реєстрацію права власності на будівлю.

Торік у липні суддя Господарського суду Ігор Пушко ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову обласної прокуратури. В обґрунтуванні рішення суду зазначено:

«Декрет від 20.08.1918, який Прокурор вважає правовою підставою для набуття права державної власності на спірне нерухоме майно, прийнято ВЦВК РРФСР, тобто органом влади держави, юрисдикція якої в 1918 році не розповсюджувалася на територію сучасної України та м. Полтави, оскільки на цій території з 22.01.1918 була проголошена Українська Народна Республіка (УНР) як незалежна держава; станом на момент будівництва (відбудови) спірного нерухомого майна в період 1957–1968 років діюче на той час законодавство УРСР передбачало, що недержавні кооперативні організації, до числа яких відносилася Полтавська обласна спілка споживчих товариств (облспоживспілка), можуть бути окремими суб`єктами права власності на майно, а кооперативно-колгоспна власність існувала як окрема форма колективної власності, відокремлено від державної власності.

Колишні власники, майно яких було експропрійоване на підставі революційного права або взагалі перейшло у володіння трудящих до 24.08.1922, не мають права вимагати повернення цього майна, тому, на думку господарського суду, передача виконавчим комітетом Полтавської міської ради депутатів трудящих Полтавській обласній спілці споживчих товариств зруйнованого будинку на вул. Леніна, 16 (колишнього «Торгового будинку Токарєвої») рішенням від 06.12.1957 № 1086 свідчить про те, що вказане майно на дату такої передачі мало статус державного майна. Разом з тим суд критично оцінив доводи Прокурора про те, що зазначеним рішенням виконавчий комітет Полтавської міської ради передав нерухоме майно Полтавській обласній спілці споживчих товариств для відбудови та побудови під учбовий корпус торгово-кооперативного технікуму лише у користування, а не у власність».

Також суддя Господарського суду встановив, що у 1957 році за рішенням міськради, облспоживспілці передали «коробку» зруйнованого будинку на вулиці Леніна, 16 (нині вулиця Небесної Сотні). Також це рішення зобов’язало кооператорів сплатити майже 85 тис. крб за пошкоджену пожежею будівлю. Впродовж наступних двох років будинок відбудували та реконструювали коштом Полтавської обласної спілки споживчих товариств. Також кооператори добудували нову частину будинку. Суд вирішив, що прокуратура не надала доказів, що спірне нерухоме майно було створено коштом держави та позивач не довів факт набуття державою права власності на будівлю кооперативного коледжу. Тому суд визнав позовні вимоги необґрунтованими й відхилив їх.

Щоб оскаржити рішення Господарського суду, Полтавська обласна прокуратура звернулася з апеляційною скаргою. Проте у вересні минулого року Східний апеляційний господарський суд постановив лишити скаргу прокуратури без задоволення. Врешті майже через п’ять місяців Верховний Суд України теж вирішив не змінювати рішення Господарського суду та відхилив касаційну скаргу прокуратури. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Тому будівля Полтавського кооперативного коледжу лишилася у приватній власності.

Нагадаємо, ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Єдність» звернулося до Полтавського окружного адмінсуду з позовом до обласної військової адміністрації. Приватне товариство вимагає скасувати зміни у розпорядженні голови облдержадміністрації, завдяки яким будівлю на вулиці Гоголя, 7 внесли до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавщини. Таким чином «Будинок лікаря Василя Товстолужського» набув охоронного статусу, який ТОВ «ФПК «Єдність» хоче скасувати для будівництва багатоповерхівки.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»