«Постановою Верховної Ради 19 вересня 2024 року село Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району перейменоване на село Лоза. Назва Новомосковське — незаконна символіка російської імперської політики, оскільки було похідним від назви Москва, тобто столиці держави-окупанта. Тож, за поданням Українського інституту національної пам’яті (УІНП) парламент затвердив пропозицію співробітника відділу аналізу українського державотворення УІНП, кандидата історичних наук Богдана Короленка. Нова назва села вшановує пам’ять іменитого науковця і земляка Юрія Лозу. А ще активного декомунізатора: до прикладу, йому належить чільна роль у перейменуванні міста Комсомольськ на милозвучну козацьку назву Горішні Плавні», — розповіли у представництві УІНП в Полтаві.

Народився Юрій Лоза 31 січня 1950 року в м. Глобине Полтавської області в родині вихідців із давніх козацько-шляхетських родів. Навчався у Глобинській середній школі №1, її закінчив із золотою медаллю. Тож логічно, що наймасштабніше зібрання відбулося саме у Глобинському ліцеї №1. Вклонитися пам’яті шанованого науковця завітали його однокласники (випуск школи №1 1967 року) Ольга Безугла, Надія Шевченко, Валентин Білоус. Серед присутніх були громадські діячі, мешканці міста Глобине, жителі перейменованого на честь земляка села Лоза разом зі старостою Петром Ковальчуком; освітяни, працівники виконавчих органів міської ради, закладів культури. Учасників пропам’ятних заходів вітав міський голова Глобиного Станіслав Джусь.

На рідну землю Юрія Івановича цього дня завітала поважна столична делегація з вірних друзів по життю та колег по роботі Юрія Лози. Це директор ТОВ «Видавництво «Мапа» Микола Сухенко, провідний науковий співробітник Інституту історії України, директор ТОВ «Українська Картографічна Група», доктор географічних наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Ростислав Сосса, провідний науковий співробітник НДІ геодезії і картографії, заступник президента ГС «Українське товариство геодезії і картографії» Микола Трюхан, а також рідна сестра пана Юрія Людмила Сергієнко.

У онлайн-відеоформаті долучився український історик, багаторічний співробітник управління наукового забезпечення Інституту нацпам’яті Максим Майоров. Нині пан Максим працює у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки — урядовій організації, створеній при Міністерстві культури та інформаційної політики України задля протидії інформаційним загрозам та дезінформації. Майоров особисто знав Юрія Лозу, тож поділився таким відеоспогадом.

Вчитель історії ліцею Сергій Макайда познайомив товариство з основними етапами життєдіяльності школи, в якій свого часу навчався відомий на весь світ картограф, історик і краєзнавець. Ольга Безугла (дівоче прізвище — Савченко) пригадала далекі шкільні роки, повідала про товариське спілкування з талановитим однокласником під час його приїздів до Глобиного.

Теплими спогадами ділилися гості з Києва, яким судилося дружити з Юрієм Івановичем зі студентських років, а потім працювати на картографічній та історичній ниві впродовж життя. Розповіли про неоціненний внесок Юрія Лози в галузь українського національного картографування, участь у встановленні (після здобуття незалежності) державного кордону України, активну позицію у процесі декомунізації топонімічних назв, боротьбі за українську церкву і національну пам’ять, відродження правдивої, достовірної історії України.

У 1967 році Юрій Лоза вступив на географічний факультет Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. По закінченню навчання працював у чотирьох київських установах: науково-редакційному картоукладальному підприємстві, видавництві «Українська енциклопедія» та кооперативі «Картінформ». А потім до кінця життя — головним редактором картографічного видавництва «Мапа». Зробив неоціненний внесок в українську науку та залишив по собі велику кількість атласів і мап з історії України, доклавши великих зусиль, щоб зламати чимало насаджених російських імперських стереотипів щодо історії України.

Юрій Лоза — автор першого і найповнішого атласу історії України. Свого часу замахнувся на безпрецедентний проєкт — створення тритомного атласу з історії України. За життя пана Юрія побачив світ перший том — від найдавніших часів до Середньовіччя включно. Фантастичне енциклопедичне видання, рівних якому у науковому обігу просто не було і немає. Книги Юрія Лози та його внесок у картографію сприяли збереженню та популяризації історичної спадщини України. З-під пера автора вийшло чимало видань, найвідоміші з яких: «Директорія Української Народної Республіки. Серія карт «Українська революція 1917-1921»; «Історичний атлас України»; «Історичний атлас України. Найдавніше минуле. Русь (Київська держава, Галицько-Волинська держава); «Територіальний устрій Русі-України (Х-ХІІІст.) Атлас». За його оригінальним проєктом було видано серію адміністративних мап областей України у державному науковому видавництві «Картографія». Підготував і видав мапи про земельні ресурси та природні заповідні ресурси України. В атласному картографуванні першими авторськими і редакторськими набутками Юрія Лози стали два тематичні атласи, перші з подібних видань в Україні: шкільний атлас адміністративної області (Київської) і туристський атлас міста («Київ. Атлас туриста»). Тоді ж опрацював концепцію і здійснив редакторську підготовку кількох карт адміністративних областей України у масштабі 1:400 000. За його концепцією інші редактори здійснили решту серійних видань адміністративних мап областей України. За час роботи у картографічному видавництві «Мапа» підготував карти «Пам’ятки Києва, знищені у ХХ столітті» 1991 р., «Україна. Оглядова мапа. Мірило 1:1 000 000» 1994 р., серію шкільних атласів з історії України, серії історичних атласів «Україна» для загальноосвітньої школи. А ще Юрій Лоза — автор туристичних планів Києва і Львова, що перевидані англійською, німецькою, французькою мовами. Уклав твори навчальної тематики — фізичні й економічні мапи областей України й «Оглядову мапу України» (видання 2016 року). Життєвий шлях талановитого картографа завершився 14 вересня 2021 року у віці 71 року. Похований він на Звіринецькому кладовищі у Києві.

Йшлося й про численні хобі, серед яких — гра на електрогітарі, футбол, спів, вивчення іноземних мов. Так, наприклад, Юрій Іванович самотужки вивчив польську та італійську. У 90-х роках минулого століття вченому навіть довелося підробляти на життя синхронним перекладом. Дуже любив сонячну Італію, неодноразово там бував, мав багато друзів, знався на італійських традиціях та кухні.

Глобинський міський голова Станіслав Джусь висловив слова вдячності колегам Юрія Івановича Лози: «Дякую, що не забуваєте нашого земляка і свого доброго друга, продовжуєте його працю, популяризуєте ім’я видатного науковця на його малій батьківщині та знайомите українців з вагомими здобутками великого патріота, засновника сучасної наукової картографії, який народився на благодатній Глобинській землі!»

Представництво УІНП в Полтаві

Світлини: виконком Глобинської міської ради