Після звільнення з роботи закон дозволяє українцям ще цілий рік отримувати гроші. Сума виплат залежить від того, що ви одержували на роботі, і від стажу роботи. При цьому є одна умова: гроші виплачують тим, хто в цей період часу не зміг офіційно працевлаштуватися, розповідає obozrevatel.

Закон охороняє громадян, які офіційно працювали, але потім або були звільнені з роботи за скороченням штатів, або пішли самі з якихось причини за власним бажанням. Якщо протягом року вони не змогли собі підшукати іншу роботу, і при цьому служба зайнятості також не змогла нічого вдіяти з працевлаштуванням, вони можуть претендувати на виплати, які надасть їм держава. Державою регламентована сума таких виплат. За основу береться трудовий оклад або середня зарплата звільненого.

Далі все залежить від стажу:

• при стажі до 2 років виплачують 50% зарплати;
• при стажі від 2 до 6 років — 55%;
• при стажі від 6 до 10 років — 60%;
• при стажі від 10 років — 70%.

При цьому, якщо працівника не звільняли за скороченням, а він пішов за власним бажанням, то йому також покладені виплати, проте не з першого місяця після звільнення, а лише з 91-го календарного дня. Тобто фактично через три місяці після звільнення.

Тим же, кого скоротили, виплачувати допомогу починають із першого місяця. Правда, поступово воно зменшується. Перші три місяці платять повну виплату, потім ще три місяці — 80% від неї, і далі — 70% — до того моменту як людина знайде собі нове місце роботи або як скінчиться рік її перебування в статусі безробітного.

Нагадуємо, в Україні на одне робоче місце претендує до 10 осіб. З початку поточного року на облік в державній службі зайнятості стали 1,7 мільйона наших співгромадян, які шукають роботу. Причому мільйон із них — безробітні.