Про те, як триває процес реформування медичної галузі у Запорізькому районі, що вже змінилося й що зміниться, нашому кореспонденту розповіли керівники двох комунальних закладів районної ради – головний лікар Запорізької центральної районної лікарні Володимир ТРУНОВ і виконуючий обов’язки головного лікаря нещодавно створеного Запорізького районного центру первинної медико-санітарної допомоги  Микола КРАСЕНЬКОВ.

– Коли розпочалося реформування медичної галузі в нашій країні?

В. Трунов:

– Два роки тому, коли 7 липня 2011 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров\’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» і Закон «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров\’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві». У названих областях і в столиці тоді почали впроваджувати пілотний проект щодо реформування системи охорони здоров\’я, який тепер поширюється в усій країні. 

– Як правило, люди з обережністю ставляться до будь-яких нововведень, тим більше – у такій галузі, як медична. Поясніть, у чому суть і яка мета медичної реформи?

В. Трунов:

– Суть реформи в тому, щоб розмежувати первинний, вторинний і третинний рівні надання медичної допомоги. Це робиться для того, щоб врахувати потреби мешканців у медичному обслуговуванні, забезпечити його якість, своєчасність, доступність; ефективно використовувати матеріальні, трудові й фінансові ресурси; впровадити нові підходи в організації роботи закладів охорони здоров\’я.  Отже, головна мета – наблизити якісну медичну допомогу до людей, зокрема, до сільських мешканців.

– Розкажіть, будь ласка, про рівні надання медичної допомоги. Чому виникла потреба їх розмежувати i як це робиться?

В. Трунов:

– Первинний рівень – це невідкладна та перша лікарська допомога, яку надають середні медпрацівники у фельдшерських пунктах, лікарі загальної практики сімейної медицини – в амбулаторіях загальної практики сімейної медицини. Вторинний – це кваліфікована медична допомога, яка надається профільними («вузькими») спеціалістами і в стаціонарі. Третинний – спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, яку надають у таких закладах, як онкодиспансер, психіатрична лікарня, перинатальний центр, науково-дослідний інститут тощо.

У більшості країн світу заклади первинної допомоги надають до 90 відсотків загального обсягу медичної допомоги. Кількість лікарів загальної практики сімейної медицини становить 30-50 відсотків кількості усіх лікарів, що працюють в галузі охорони здоров\’я. У нашій країні на первинному рівні починають і закінчують лікування лише до 30 відсотків пацієнтів у містах і до 50 відсотків пацієнтів – у сільській місцевості. Структура первинної медичної допомоги розпорошена, організаційно та функціонально поєднана з вторинною медичною допомогою та, фактично, надається багатьма спеціалістами і структурними підрозділами лікувально-профілактичних закладів.

Усе це нераціонально, призводить до того, що відповідальність за здоров\’я людини, сім\’ї несуть «всі й ніхто», та ускладнює управління якістю первинної допомоги. Щоб вирішити проблему, необхідно функціонально й структурно виділити первинну медичну допомогу. Робиться це шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги.

М. Красеньков:

– Зараз триває розмежування первинного і вторинного рівнів надання медичної допомоги – це один з основних етапів реформи. Запроваджується інститут сімейного лікаря, створюються центри первинної медико-санітарної допомоги – це шлях наближення медпрацівників до населення.

У Запорізькому районі центр первинної медико-санітарної допомоги був створений 29 травня цього року. До його складу увійшли всі амбулаторії загальної практики сімейної медицини (їх 12) й фельдшерські пункти на території району. Крім того, при Центральній районній лікарні також була створена лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини.

– Чи увійшла до складу центру Біленьківська дільнична лікарня?

В. Трунов:

– Дільничні лікарні не можуть входити до складу центрів, оскільки вони мають стаціонар – елемент вторинної допомоги. В аналогічній ситуації – і Кушугумська міська поліклініка. Тобто зараз у нас дві структури, які не ввійшли до складу створеного центру. 

– Розкажіть про центр первинної медико-санітарної допомоги. Що це за структура? Яку конкретно медичну допомогу можна буде там отримати?

М. Красеньков:

– Це структура, подібна до лікарні. У центрі є керівництво, адміністративно-управлінські та господарські підрозділи, реєстратура (в майбутньому вона працюватиме окремо від реєстратури ЦРЛ). Але, на відміну від лікарні, де лікувально-профілактичні підрозділи різняться (поліклініка, дитяча консультація, хірургія), в центрі всі вони однакові – лікарські амбулаторії і фельдшерські пункти. Саме в них і буде безпосередньо надаватись первинна медична допомога.

Лікарі загальної практики сімейної медицини надаватимуть консультації, будуть проводити діагностику та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, профілактику. Тут надаватимуть направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги. Надаватимуть невідкладну медичну допомогу в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров\’я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги.

– Отже, первинну допомогу будуть розвивати на засадах сімейної медицини. Чому саме так?

В. Трунов:

– Світовий досвід свідчить, що це найефективніше для досягнення справедливого розподілу й раціонального використання коштів. Крім того, слід очікувати підвищення результативності роботи усієї галузі охорони здоров\’я. 

– Як розвивається сімейна медицина в нашому районі?

В. Трунов:

– Переходити на сімейну медицину ми почали ще з 2007 року. У нас було сім лікарських амбулаторій, ми реорганізували їх в амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Навчили медпрацівників, вони отримали відповідну спеціалізацію. Потім створили такі амбулаторії на базі п\’яти фельдшерсько-акушерських пунктів у населених пунктах, де кількість мешканців більше однієї тисячі. Таким чином, ми наблизили медичну допомогу до сільських жителів. Наприклад, щоб отримати лікарняний, людині вже не треба нікуди їхати, як було до реорганізації, усе – на місці.

Для наближення кваліфікованої допомоги до сільського населення, двічі на тиждень наші консультативні бригади виїжджають до амбулаторій, щоб проконсультувати лікарів. Профільні спеціалісти надають лікарям свої рекомендації, а ті вже їх застосовують. Графік виїздів затверджується заздалегідь, тому для консультацій завідуючі амбулаторій запрошують пацієнтів зі складною патологією. Ця виїзна робота у нас була і залишилася.

– Зараз чимало мешканців побоюються, що в результаті реформи деякі лікарні будуть закриті, а їхні працівники – звільнені. Наскільки це відповідає дійсності? Які перетворення чекають Центральну районну, Біленьківську дільничну лікарні, Кушугумську міську поліклініку?

В. Трунов:

– У нас в районі жодного медичного закладу не закрили, жодного медпрацівника не звільнили. Це по-перше. По-друге, реформування галузі охорони здоров\’я передбачає не закриття лікарень, а їхнє перепрофілювання.

Запорізький район – особливий, він не має адміністративного центру, розташований по обидва береги Дніпра. Ці та інші обставини вимагають особливого підходу до реорганізації медичних закладів, адже й ЦРЛ, і Біленьківська лікарня, і Кушугумська поліклініка – заклади унікальні, які обслуговують велику кількість населення. Наприклад, Кушугумська поліклініка – 17 тисяч, а це значно більше, ніж, наприклад, усе населення Розівського району.

Районна влада прийняла рішення, що Біленьківська дільнична лікарня наразі залишається в своєму теперішньому стані, тобто працівників скорочувати не будуть. І, звичайно, мешканці Біленьківської, Мар\’ївської, Розумівської дільниць (і сільських рад, Лисогірської в тому числі) зможуть і надалі отримувати медичну допомогу саме в Біленьківській лікарні. 

В Кушугумі будується нова поліклініка, в проекті якої закладено приміщення для організації первинного центру медико-санітарної допомоги для лівобережної частини району. Це один з варіантів. Інші – це консультативно-діагностичний центр і територіальний навчально-тренінговий центр сімейної медицини, в якому будуть навчати сімейних лікарів з усієї області. Отже, чекатимемо завершення будівництва.

– Як реформувалася служба екстреної допомоги? Раніше швидка приїжджала на виклики із ЦРЛ, тепер – ні…

В. Трунов:

– У ЦРЛ дійсно швидкої допомоги тепер немає, вона вся – у міських підстанціях. Там більше машин, і вони швидше приїжджають. Правобережна підстанція обслуговує напрямок до Миколай-Поля, Хортицька – напрямок до Біленького. Розглядається питання про те, щоб зробити пункт базування нашої швидкої у Відрадному або у Петрополі, щоб обслуговували села навколо Дніпропетровської траси ще швидше.

Лівобережну частину району розділили між Шевченківською і Комунарівською підстанціями швидкої. Наприклад, Кушугум, Балабине, Малокатеринівка відносяться до Комунарівської. Наша машина базується і буде базуватися в Кушугумі, хоча належить до Комунарівської підстанції. І в новій поліклініці для швидкої допомоги вже будується бокс. Таким чином, якщо, наприклад, наша машина виїхала на виклик до Малокатеринівки, а в цей час надійшов виклик з Балабиного, то до Балабиного машину надішле Комунарівська підстанція. Тобто час доїзду швидкої до сільських мешканців – 20 хвилин – зараз витримується. Єдине, що дуже ускладнює роботу медиків – це відсутність табличок з назвами вулиць, номерами будинків, відсутність освітлення у нічний час. У зв\’язку з цим звертаюся до керівників сільських і селищних рад з проханням посприяти у вирішенні цього питання.

– Давайте підсумуємо: куди, в яких випадках і як звертатися тепер мешканцям Запорізького району по медичну допомогу?

В. Трунов:

– Якщо необхідна допомога швидкої, то треба викликати швидку за номером «103». У випадках, коли необхідності у швидкій немає, звертайтеся до амбулаторії або фельдшер-ського пункту за місцем проживання.

Також можна звернутися й до ЦРЛ, де вам нададуть допомогу усі спеціалісти, як і раніше. Звертатися слід до реєстратури поліклініки. І тут хочу зауважити окремо: при собі вам необхідно мати направлення від лікаря або фельдшера за місцем проживання і обов\’язково – паспорт.

Що стосується стаціонарних відділень ЦРЛ, то вони залишаються: стаціонарна допомога в ЦРЛ як надавалася, так і буде надаватися. 

Підкреслюю: без медичної допомоги ніхто не залишиться. Перехідний період завжди складний, реформи не проводяться за один день. Ми працюємо й працюватимемо надалі, щоб зробити медичні послуги доступними, якісними та максимально наблизити їх до найвіддаленіших населених пунктів району.