Країни Північної Європи готуються до реальної війни та хочуть перетворити регіон на “бастіон НАТО”. Власне, Альянс створили для стримування Радянського Союзу і для захисту від нього. Просто стара загроза тепер повертається під іншою назвою – Росія, нагадує LIGA.net підполковник армії Швеції Йоакім Паасіківі.

Головні цілі російського впливу в регіоні – підірвати єдність НАТО та зменшити підтримку України західними країнами, каже LIGA.net керівниця відділу комунікацій та партнерства Служби безпеки й розвідки Фінляндії Мілла Меретніемі.

Питання не лише у географічній близькості до російських кордонів. Це досвід регіону, в якому більшість країн так чи інакше відчули російську окупацію на собі.

Один із можливих сценаріїв – створення напруги в Арктиці. Дані про ситуацію в цьому регіоні російські спецслужби збирають давно і скрупульозно.

Ще одна потенційна точка вразливості — Ірландія. Цю країну, з огляду на неочікувано значну активність російського флоту в міжнародних водах біля її узбережжя, велику кількість шпигунів, вразливість до кібератак та все ще підкреслено нейтральний статус, аналітики називають «чорним входом» для підриву безпеки Великої Британії.

Стратегічно Росія слабша у Балтійському регіоні, але рівень напруженості тут може зрости, йдеться у звіті Служби військової розвідки Данії, надісланому LIGA.net.

Росія вважає країни Балтії найбільш вразливою частиною НАТО, нагадує естонська розвідка. В разі прямого конфлікту саме вони стануть епіцентром військового тиску РФ. Провокаційні вкиди Росії щодо розширення її територіальних вод у Балтійському морі поряд із державним кордоном з Литвою та Фінляндією — свіжий приклад.

Хоча у самій Фінляндії на ці вкиди не звертають надмірної уваги. Всі звикли до такого сусіда, як Росія, і спекулювати на її провокаціях нікому не цікаво, пояснює LIGA.net виконавча директорка фінського безпекового центру SaferGlobe Марія Мекрі.

Вразливість країн Балтії фактично закладена зсередини. Початку гібридної агресії тут можуть сприяти проросійські групи населення — подібно до того, як росіяни задовго до 2014-го “підгодовували” та вирощували їх на нині окупованому Донбасі та в Криму.

Приєднання Фінляндії та Швеції перетворює Балтійське море у внутрішнє море НАТО і потенційно спрощує оборону цих країн. Тому посиленню морських воєнних потужностей приділяють багато уваги. Аж до закликів готуватись до організації морської блокади, яка знадобиться для захисту від ракет морського базування.

Росія витрачає величезні ресурси на війну в Україні. Але у неї вистачає сил підготуватись і до тривалого протистояння у регіоні Балтійського моря, наголошують LIGA.net у Департаменті державної безпеки Литви. Про це свідчать і агресивна політика, і спроби обійти заборону на російську пропаганду, і інформаційні атаки. І навіть зміна російських шкільних підручників з історії (в них — про те, що Клайпеду Литві “подарувала” Росія, Литва з СРСР вийшла незаконно, незалежних країн Балтії не існує, а російськомовних пригнічують нацисти) закладає підґрунтя для нападу.

Ключовий момент: паралельно з активним відновленням втрачених в Україні ресурсів росіяни починають накопичувати сили для війни із Заходом.

«Росія вже почала масштабну реформу своїх збройних сил. Почала нарощувати військовий потенціал, зокрема в регіоні Балтійського моря. Його реструктуризація – це довгостроковий проєкт, який вимагатиме зусиль і ресурсів — від кількох років до десятиліття», — прогнозують у литовській розвідці.

Кремль фокусується на реструктуризації військового командування та управління, збільшенні чисельності персоналу та формуванні нових підрозділів, уточнює Служба зовнішньої розвідки Естонії.

«Найпріоритетнішим для накопичення сил є Західний стратегічний напрямок та Україна. Кремль готується до тривалого конфлікту з Україною, це потребує додаткових армій і армійських корпусів (3-й і 40-й армійські корпуси, 18-та армія і 25-та армія). Для них формуються десятки нових підрозділів маневреного, бойового забезпечення і забезпечення бойової служби», — зазначається у звіті спецслужби.

Другим пріоритетним напрямком є фінський. Росія є найбільшою загрозою національній безпеці Фінляндії, уточнює LIGA.net комунікаційниця Служби безпеки й розвідки Фінляндії Мілла Меретніемі. Країна має 1340-кілометровий сухопутний кордон з Росією, і вступ до НАТО перетворює її на потенційну прифронтову державу.

«Операції російського впливу на Фінляндію, ймовірно, стануть активнішими, ніж заходи, до яких ми звикли до російської загарбницької війни. Однак у найближчому майбутньому головна увага Росії зосереджена не на Фінляндії», — каже вона.

Балтійські країни наголошують: успіх і терміни російської військової реформи значною мірою визначатимуться перебігом війни в Україні.

Нові армії, які планує сформувати Росія, можуть бути достатньо укомплектовані особовим складом, але, ймовірно, матимуть проблеми з іншими ресурсами, вважає британська розвідка: «Зважаючи на обмежену підготовку російських військових, широке використання застарілого обладнання та проблеми з інфраструктурою, цілком вірогідно, що ці підрозділи матимуть подібні проблеми з ресурсами».

Якщо Росії вдасться здійснити реформу, НАТО може зіткнутися з масовою армією радянського типу вже у наступному десятилітті, наголошують естонські спецслужби.

«Ця армія, скоріше за все, технологічно поступатиметься силам союзників по НАТО в більшості напрямків, за винятком засобів радіоелектронної боротьби та завдання ударів на великі відстані, — констатують вони. — Однак її військовий потенціал буде значним завдяки розмірам, вогневій потужності (включно з артилерією та численними недорогими бойовими безпілотниками), бойовому досвіду та резервам».

Безпосередню загрозу для регіону вони становитимуть вже за два-п’ять років, уточнює LIGA.net спецслужба Данії. Нарощування ресурсів стане для Кремля відчутним викликом. Але путінський режим знайде сили для забезпечення армії та ВПК.

До якоїсь мініоперації Путін готовий вже, припускає керівник служби військової контррозвідки Польщі Ярослав Строжик: «Проти однієї з країн Балтії, наприклад, щоб увійти в знамениту Нарву. Або – висадитися на одному зі шведських островів».

Щоб захиститися, країни-союзники (та їхня оборонна промисловість) мають бути значно більш підготовленими, боєздатними та краще укомплектованими, ніж зараз.

Росія також постійно створює загрози через використання невійськових інструментів, які спрямовані переважно на російськомовну громаду, розповідають LIGA.net у Службі держбезпеки Латвії (VDD): «Вона намагається маніпулювати громадською думкою та пробує перетворити російські пропагандистські наративи на мейнстрим».

Все — щоб вплинути на думки та настрої людей відповідно до агресивних інтересів РФ.

Російські ФСБ та ГРУ комбінують інформаційні атаки з диверсіями. Зокрема – на об’єктах інфраструктури, історичних пам’ятках та меморіальних об’єктах. «Росія готова використовувати будь-які методи проти країн, які вважає ворожими. Її спецслужби не турбуються законністю вжитих заходів і не мають жодних обмежень», — кажуть у VDD.

За оцінкою данської контррозвідки (PET), тривала ізоляція Росії від міжнародної спільноти через війну в Україні взагалі посилює роль російських спецслужб. Росіянам вкрай потрібна свіжа інформація та доступ до найновіших технологій.

У лідерах «оновлених» інтересів російських спецслужб у Данії – військова підтримка України (яка техніка йде якими шляхами) та санкції проти РФ. А також дані про логістичну систему: у разі воєнного конфлікту Росії з НАТО Данія зобов’язана забезпечувати перевезення підкріплень Альянсу. Це робить її особливо цікавою для РФ.

Що цікаво: усі балтійські країни відзначають, що якість роботи російських спецслужб у регіоні відчутно погіршилася. Найперше — через фізичне обмеження їхньої присутності та випровадження дипломатів. Тепер росіяни активніше залучають так званих «нелегалів». Цих шпигунів відправляють за кордон не як дипломатів — із супутнім імунітетом, — а під складнішим прикриттям, аби приховати будь-який зв’язок із Росією.

Від 2023 року, як зазначають у Державному департаменті Литви, російські спецслужби стали працювати більш недбало: спроби вербування менш скрупульозні, до збору інформації намагаються залучати мігрантів (це відзначають і данці, і норвежці). Як наслідок – ефективність роботи знижується, а кількість викритої агентури зростає.

Частина російських професійних розвідників користується дипломатичним прикриттям. Попри те, що їх останнім часом часто ловлять і висилають з країн, в дипустановах їх ще залишається чимало, уточнює LIGA.net представник української розвідки.

Інша частина професійних розвідників працює «під прикриттям», вони цілком легалізовані в суспільстві, у них бездоганні біографії, і навіть їхні сім’ї іноді не здогадуються про їхнє «подвійне життя». «І перші, і другі вербують свою агентуру, використовуючи для цього методи підкупу, шантажу, залякування, але часто знаходять і ідейних однодумців», — пояснює один з українських розвідників.

Втім, пояснює LIGA.net Служба безпеки й розвідки Фінляндії, зменшення кількості російської агентури з-поміж дипломатів просто означатиме, що Росії доведеться перенести фокус збору даних на кіберсередовище.