Через великий масив скарг – станом на квітень 2021 року працівники Офісу протидії рейдерству говорять про майже тисячу – Колегія не справляється з їхнім валом (щотижня розглядають 50-70 кейсів) і тому порушує строки розгляду (до 45 календарних днів). На розгляд скарги можна чекати кілька місяців, а потім ще декілька – на оприлюднення наказу за результатом розгляду скарги. Втім, у порівнянні із судовим провадженням, яке розтягується на роки, звертатися до Колегії все одно зручніше і вигідніше: судовий процес у трьох інстанціях потребує сплати судового збору, а звернення зі скаргою в Колегію безоплатне.

Ще одним дієвим інструментом протидії “реєстраційному” рейдерству став одноособовий розгляд скарг міністром на рішення чи дії державного реєстратора. Такий механізм ввели 2020 року. Він дозволяє Мін’юсту протягом доби скасувати незаконну реєстраційну дію і поновити порушені майнові чи корпоративні права. Минулого року за такою процедурою задовольнили 55 скарг: 47 – щодо бізнесу і 8 – стосовно нерухомості.

Чи не найсуперечливішою новацією став механізм передоручення, який залишає “останнє слово” з усіх антирейдерських питань за міністром. Це дозволяє міністру змінити рішення Колегії на абсолютно протилежні, бо висновки Антирейдерської колегії мають лише рекомендаційний характер. Остаточне рішення приймає міністр. Якщо погодився з висновком Колегії – той публікується на сайті Мін’юсту. Якщо ні – висновок не оприлюднюють, а скаргу починають розглядати зновому. Це дає можливість Міністерству приховати той факт, що іноді Антирейдерська колегія зробила два абсолютно протилежних висновки щодо одної й тої самої справи.

Важливі речі, які зробила нова команда, – захист реєстрів речових прав та юросіб, що ускладнило кібератаки. Водночас, як і в “петренківські” часи, ці реєстри не завжди добре працюють. Також нова команда підвищила кваліфікаційні вимоги для держреєстраторів, кадровий відбір кандидатів став прозорішим, а вже діючих нотаріусів та реєстраторів суттєво “прорідили”. Так, упродовж 2020 року в Мін’юсті анулювали доступ до реєстрів понад 100 реєстраторам та нотаріусам, які порушували профільне законодавство (реєстраторів у країні зараз 2700, нотаріусів – 6700), та позбавили свідоцтв 25 нотаріусів. Порушники це, правда, іноді оскаржують в суді, але за попереднього складу Міністерства такої масової “чистки” взагалі не було.

Підсумовуючи, за півтора роки роботи нової команди в реєстраційному крилі Мін’юсту системного рейдерства поменшало. Водночас кримінальних проваджень за “рейдерськими” статтями, за даними Opendatabot, – більше. Але тут пояснення просте: ніхто не досліджував, скільки рейдерських захоплень сталося саме 2020 року. Адже розпочаті минулого року провадження можуть стосуватись рейдерських атак попередніх років; розслідуванням рейдерства міг зайнятись інший орган досудового розслідування; провадження могли виокремити зі ще старішого. Це все впливає на зростання кількості кримінальних проваджень. А враховуючи хвилю рейдерства 2016-2019 років, судовий реєстр цілком могли “наздогнати” провадження за наслідками рейдерства в той період. Про те, що формулювання “в Україні зростає кількість рейдерських атак” не зовсім коректне, у січні 2021 року написали в BRDO.

Щорічну кількість скарг на роботу реєстраторів, які отримує Антирейдерська колегія, як зауважила в коментарі LIGA.net Ольга Оніщук, також складно назвати головним показником масштабів рейдерства в Україні.