Те, що одним з перших російських ньюсмейкерів, який відреагував на останні заяви українського президента Володимира Зеленського та його пропозицію Володимиру Путіну зустрітися на Донбасі, виявився член Ради Федерації від анексованого Росією Криму Сергій Цеков. І це, впевнений, ніяка не випадковість. І навіть не бажання пана Цекова побігти попереду паровоза й висміяти виступ Зеленського ‒ «акторське кривляння» ‒ ще до того, як висловлювання українського президента отримали офіційну оцінку в Кремлі.

Ні, такі заяви, з мого досвіду, узгоджуються пресслужбами, обговорюються та продумуються. Як і продумується те, хто ці заяви робитиме. І те, що Сергій Цеков виявився фактично першим московським коментатором ‒ це, впевнений, добре продуманий намір кремлівської пропаганди.

Думаю, слова Цекова ‒ це сигнал для української еліти. Вірніше, для тієї її частини, яка все ще орієнтується на Москву. Адже Цеков ‒ колишній український політик, який займав найвищі посади у структурі влади Автономної Республіки Крим. Який уцілів в українській політиці, незважаючи на те, що був відомий своїми проросійськими симпатіями і був активним учасником першої спроби російської спецоперації із захоплення Криму, що відбувалася ще в першій половині 90-х і була зупинена тільки після перемоги проросійського кандидата Леоніда Кучми на президентських виборах в Україні.

Тоді в Кремлі виникла ілюзія, що можна буде встановити контроль над всією Україною, а не тільки над Кримом. Москва пожертвувала тодішнім президентом Криму Юрієм Мєшковим, який назавжди перетворився на політичного пенсіонера. А Цеков, однодумець і конкурент Мєшкова, залишився працювати у кримській владі ‒ так і допрацював до 2014 року, коли з’явилася можливість працювати вже у владі російській.

І поява Цекова з його презирливими коментарями ‒ це, напевно, ще одне просте нагадування Кремля тим в українській еліті, хто підтримує можливу експансію Росії, але водночас боїться її наслідків для своїх особистих кар’єр. Боятися не потрібно, з вами нічого поганого не станеться. Якщо будете поводитися правильно, то пересядете в куди зручніші крісла, отримаєте доступ до фінансових потоків зовсім іншого масштабу. Адже зрозуміло ж, що набагато вигідніше бути членом Ради Федерації, ніж депутатом Верховної Ради. А бізнес? А безкарність? Адже в Росії ‒ ніяких там НАБУ, ніякої громадської думки. Роби що хочеш! Головне ‒ не перетинати окреслених правителем ліній, розуміти своє місце в харчовому ланцюжку корупції.

Простіше кажучи, Цеков ‒ це не ньюсмейкер. Він ‒ модель «успіху», яка передбачає зраду своєї країни.

Спеціально для Радіо Свобода

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.