Новости Запорожья — Сборы выросли в разы
«Повышение штрафов усилит сохранения природно-заповедного фонда и увеличит поступления в бюджет», — убежден директор департамента заповедного дела Минэкологии Виктора Канцурак. Объектов природно-заповедного фонда — заповедников, ландшафтных парков в Украине насчитывается 7600. Их площадь составляет около 7% общей территории страны.
По новым правилам, максимальный штраф за незаконно срубленное дерево составит 6066 грн. (ранее — 1103). Усиливается также ответственность за незаконный сенокос: 18,2 тыс. грн. за 1 га (3 тыс. грн. прежде) и самовольный выпас скота: 273 грн. (30 грн).
Незаконный сбор грибов будет тарифицироваться по 27 грн. за единицу (5 грн./шт.), а ягод — 137 грн. за 1 кг (25 грн./кг).
Кроме того, многократно увеличиваются штрафы за незаконное уничтожение животных. Так, за убийство лося придется заплатить 40 тыс. грн. (2 тыс. грн), косули — 8,8 тыс. грн. (860 грн.), лисицы — 2,6 тыс. грн. (550 грн).
Любителям несанкционированного охоты придется заплатить 1824 грн. штрафа (350 грн.) за ондатру и 938 грн.- за зайца (180 грн.). Наименьший штраф за уничтожение степной мыши — 26 грн. То же касается и птиц.
Например, штраф за фазана составит 939 грн., за дикого гуся — на 1 грн. меньше, а за перепела — 469 грн. (раньше — 180 грн.). При этом наказание за незаконную ловлю рыбы составит, в частности, за осетровых — 4513 грн./шт. (ранее — 550 грн.), сома — 752 грн. (94 грн.), щуку — 903 грн. (55 грн.). За моллюсков придется заплатить по 2,5 тыс. грн./т (480 грн).
Несанкционированный проезд транспорта по объектам природно-заповедного фонда обойдется в 208 грн. за легковой автомобиль (40 грн.) и 286 грн. — за автобус (55 грн). Штраф за посадку вертолета составит 10,4 тыс. грн. (2 тыс. грн).
В документе указывается, что штрафы не применяются, если природе был нанесен ущерб при спасении людей и в других чрезвычайных ситуациях. В Минэкологии уточнили, что состояние природоохранных объектов контролируют Государственная охрана природно-заповедного фонда Украины и Государственная экологическая инспекция.
«В 2012 году работники службы охраны учреждений природно-заповедного фонда Минприроды составили 1383 протокола об административных правонарушениях», — сообщил Канцурак. И.о. председателя Госэкоинспекции Игорь Кошелев добавил, что в I полугодии этого года служба провела 1318 проверок и привлекла к административной ответственности 152 нарушителя. Однако экологи считают, что природоохранный надзор в Украине проводится формально. «Увеличение штрафов — это хорошо, но Госэкоинспекция могла бы работать более эффективно. Сейчас контроль есть только там, где работает администрация объектов — в национальных парках и заповедниках», — отметил заместитель председателя Национального экологического центра Алексей Василюк.
«Природоохранные объекты у нас часто вообще никак не обозначены, нет кадастра природоохранных земель, а фермеры, разоряя землю, даже не знают, что это заповедник», — поддержал коллегу активист экологического сообщества «Печенеги» Сергей Балобина.
Мораль из всего сказанного проста – сто раз подумай, прежде чем пойти на рыбалку или остановить машину в неположенном месте, например, на обочине дороги на о. Хортица. Потому как с простых людей штрафы драть будут нещадно, а вот власть предержащие, как и прежде, останутся неприкасаемыми – так что и лося убить можно, и вертолет где взбредет посадить.
Кабмін прийняв постанову «Про затвердження такс для обчислення розміру збитків від порушень законодавства про природно-заповідний фонд».
Документ розроблений Міністерством екології та природних ресурсів. Він скасовує аналогічну постанову від 1998 року і значно збільшує штрафи за знищення флори і фауни, засмічення територій і несанкціонований в’їзд транспорту у заповідники.
«Підвищення штрафів посилить збереження природно-заповідного фонду та збільшить надходження до бюджету», — цитує «КоммерсантЪ-Україна» директора департаменту заповідної справи Мінекології Віктора Канцурака. Об’єктів природно-заповідного фонду — заповідників, ландшафтних парків в Україні налічується 7600. Їх площа становить близько 7% загальної території країни.
За новими правилами, максимальний штраф за незаконно зрубане дерево складе 6066 грн (раніше — 1103 грн). Посилюється також відповідальність за незаконну косовицю: 18,2 тис. грн за 1 га (3 тис. грн) і самовільний випас худоби: 273 грн (30 грн). Незаконний збір грибів буде тарифікуватися по 27 грн за одиницю (5 грн/шт), а ягід — 137 грн за 1 кг (25 грн/кг).
Окрім того, багаторазово збільшуються штрафи за незаконне знищення тварин. Так, за вбивство лося доведеться заплатити 40 тис. грн (2 тис. грн), козулі — 8,8 тис. грн (860 грн), лисиці — 2,6 тис. грн (550 грн). Любителям несанкціонованого полювання доведеться заплатити 1824 грн штрафу (350 грн) за ондатру і 938 грн — за зайця (180 грн). Найменший штраф за знищення степової миші — 26 грн. Те ж стосується і птахів. Наприклад, штраф за фазана складе 939 грн, за дикого гусака — на 1 грн менше, а за перепела — 469 грн (раніше — 180 грн). При цьому покарання за незаконну ловлю риби складе, зокрема, за осетрових — 4513 грн/шт (раніше — 550 грн), сома — 752 грн (94 грн), щуку — 903 грн (55 грн). За молюсків доведеться заплатити по 2,5 тис. грн/т (480 грн).
Несанкціонований проїзд транспорту по об’єктам природно-заповідного фонду обійдеться у 208 грн за легковий автомобіль (40 грн) і 286 грн — за автобус (55 грн). Штраф за посадку вертольота складе 10,4 тис. грн (2 тис. грн). У документі вказується, що штрафи не застосовуються, якщо природі було завдано шкоди при рятуванні людей та в інших надзвичайних ситуаціях.
У Мінекології уточнили, що стан природоохоронних об’єктів контролюють Державна охорона природно-заповідного фонду України та Державна екологічна інспекція. «У 2012 році працівники служби охорони установ природно-заповідного фонду Мінекології склали 1383 протоколи про адміністративні правопорушення», — повідомив Канцурак. В.о голови Держекоінспекції Ігор Кошелєв додав, що у I півріччі цього року служба провела 1318 перевірок і притягла до адміністративної відповідальності 152 порушники.
Проте екологи вважають, що природоохоронний нагляд в Україні проводиться формально. «Збільшення штрафів — це добре, але Держекоінспекція могла б працювати ефективніше. Зараз контроль є тільки там, де працює адміністрація об’єктів — у національних парках і заповідниках»,- зазначив заступник голови Національного екологічного центру Олексій Василюк.
«Природоохоронні об’єкти у нас часто взагалі ніяк не позначені, немає кадастру природоохоронних земель, а фермери, розорюючи землю, навіть не знають, що це заповідник»,- підтримав колегу активіст екологічного співтовариства «Печеніги» Сергій Балобин.