Водночас CoronaVac пропонував швидке постачання: впродовж місяця після дати офіційної реєстрації в країні виробника. Тому договір підписали з Лекхімом, розповідає заступник міністра. Цю вакцину зареєстрували в Україні лише 10 березня, а перша партія надійшла 25 березня.

Втім, ефективному пошуку і переговорам заважали не лише технічні нюанси та неприйнятні терміни постачання від деяких виробників.

А й внутрішні чвари.

Напруження у відносинах між керівництвом МОЗу та Медзакупівлями проявилося і під час пошуку вакцини від COVID-19.

10 грудня, коли бюджетний рік добігав кінця, а конкретних домовленостей про постачання так і не було, Міністерство охорони здоров’я уповноважило ДП на проведення закупівлі антиковідної вакцини. МОЗ і ДП більше тижня вели діалог із кількома виробниками щодо постачання у найкоротші строки.

За словами Жумаділова, особисто Степанов не брав участі у цих переговорах, але МОЗ був у курсі всіх перемовин. А 21 грудня міністр повідомив прем’єр-міністрові Денису Шмигалю, що ДП зриває переговори з виробниками, бо вимагає від них банківську гарантію на передоплату. Шмигаль вірить, телефонує Жумаділову і забороняє робити будь-які кроки без МОЗу.

Бюджетний рік завершувався і якщо не витратити передбачені на вакцини гроші (1,3 млрд гривень), то постачання відкладалося б на два місяці – нові контракти коштом бюджету-2021 можна було б укласти не раніше лютого.

“Тож, виконуючи усне доручення міністра, в наступні дні ми надіслали в МОЗ наші пропозиції правок до договорів про закупівлю вакцини з кількома постачальниками на погодження, як того вимагав Степанов. Станом на ранок 28 грудня ми отримали відповідь та зелене світло лише щодо одного. З ним і був укладений договір”, – написав Жумаділов у Facebook.

Так Україна отримала контракт на CoronaVac.

Іронія в тому, писав згодом Жумаділов, що і Лекхім, і другий потенційний постачальник Novavax дали банківську гарантію на передоплату, адже це звичайна практика (нагадаємо, цю вимогу держпідприємства міністр Степанов назвав зривом перемовин).

Поява посередника у постачанні вакцини CoronaVac – компанії Лекхім – спровокувала окремий скандал.

Група компаній Лекхім належить Валерію Печаєву, якого у ЗМІ пов’язували із Раїсою Богатирьовою, очільницею МОЗ часів Віктора Януковича. Скандал набув широкого розголосу після заяви благодійного фонду Пацієнти України, який вказав, що у часи Богатирьової Лекхім вигравав багатомільйонні тендери Міністерства охорони здоров’я. Цю інформацію ще у 2013 році озвучив Павло Петренко як член тимчасової комісії парламенту з питань розслідування діяльності МОЗ.