Наїзд п'яного майора на дівчат-курсанток виявився не випадковістю. Як розповіли очевидці трагедії, що сталася на території військової академії в Києві, водій автомобіля, який понівечив дівчат, перед цим двічі їх лякав.

Він направляв свій автомобіль на дівчат, вдаючи, що намагається їх збити. Двічі їм вдалося відскочити. На третій раз він з усією міццю припечатав свій автомобіль до східців ганку, фактично роздавивши ноги двом дівчатам і зламавши все, що можна було зламати, третій.

"Чоловік, який збив мою дочку і ще двох дівчат, не просто врізався в них. Він поводився неадекватно. Він наїхав один раз, другий, третій, від'їжджав назад, потім уперед. Це була бійня", — розповів Микола Гуй, батько однієї з травмованих дівчат.

Зараз всі три дівчини знаходяться у військово-медичному госпіталі. Настрій у них — бойовий. Їм не дають залишитися наодинці зі своєю бідою і сумними думками. Біля них постійно знаходиться хтось із родичів або друзів. Приходять також волонтери, які самі пережили щось подібне, аби підбадьорити постраждалих і переконати їх у тому, що життя на цьому не закінчується. Втім, вони і самі це знають.

Саша Гуй — боєць від природи. Дівчинка в школі перенесла важку хворобу, через неї повністю облисіла. Однак це не вбило в ній бажання досягати наміченого. Вона закінчила школу з медаллю і поступила до інституту Богомольця. Тепер ось — у військово-медичну академію.

"Якщо я себе прийняла лисою, значить, прийму себе і без ніг", — говорить Саша, якій лікарі ампутували одну розтрощену ногу і відчайдушно рятують зараз іншу.

Друга дівчина, Таня Ніколаєва, яка також втратила одну ногу, каже, що не може звикнути до фантомного болю в нозі, якої вже немає.

"Дивно відчувати п'яту і пальці тієї ноги, якої немає", — каже дівчина.

При цьому вона навіть у найстрашніший момент, коли все сталося, поводилася, як справжній лікар. Кров з відірваної ноги дівчини струмувала фонтаном, а вона кричала, щоби хтось ременем перетягнув їй ногу і зупинив кровотечу.

Поруч із третьої постраждалою, Галею Ніколин, повсякчас чергують її родичі. Вони не дають дівчині занепасти духом. Та їй і "пощастило" більше за інших: після наїзду п'яного неадеквату їй вдалося зберегти обидві ноги, хоч і поламані.

Керівництво військово-медичної академії, яке теж відвідувало дівчат у госпіталі, пообіцяло їм, що вони зможуть приступити до навчання, як тільки одужають і наберуться сил.