У головпоштамті випустили нову марку, вона присвячена ювілею з дня відкриття цієї будівлі.

Про це повідомляє кореспондент 048

У квітні будівлі головпоштамту виповнилось 125 років. На честь цієї дати вирішили випустити нову марку, конверт та листівку.

“Це навіть не “власна марка”, це саме ми випустили. Зараз запустили 2000 конвертів, листівок. Подивимось на тираж і ми взагалі хочемо випустити серію присвячену старим будівлям Одеси для того, щоб влітку у всіх відділеннях Укрпошти була можливість купити листівку та марку, і відправити своїм родичам чи друзям”, — розповідає директор Одеської філії Укрпошти Сергій Дрозд.

За 125 років ця будівля пережила багато: її знищували та заново будували. Історія головного поштамту цікава та незвична.

Спочатку поштова контора знаходилася на розі вулиць Катерининської та Жуковського. На час будівництва нової будівлі пошти Одеса за кількістю населення – 450 тисяч осіб – посідала четверте місце у Російській імперії. Для вирішення проблем комунікації, адже з’явилися вже телеграф і телефон, придбано ділянку на Садовій вулиці. Ціна – 140 тисяч рублів. Це перша в Російській імперії будівля, спеціально спроектована як вузол зв’язку.

Другого квітня 1896 року відбулася закладка будівлі поштамту. І вже через 2 роки, 1898 року, відбулося відкриття. Проект архітектора Володимира Федоровича Харламова, будівництво здійснювалося під наглядом техніків одеської міської управи Владислава Олександровича Домбровського та Маврикія Германовича Рейнгерца. І ось, що писали того дня місцеві газети.

“Рівно о 7ї годині ранку до нового будинку прибули: голова будівельної комісії граф П.П. Шувалов, колишній Одеський градоначальник П.А. Зелений, начальник від поштово-телеграфного округу, всі поштові та телеграфні чиновники, академік В.Ф. Харламов. Вони невеликими ножицями перерізали стрічку і новий будинок за урочистих звуків народного гімну було відкрито”.

Приміщення нового поштамту об’єднувало поштові, телеграфні та телефонні заклади. Також там були квартирні приміщення для співробітників.

Будівля унікальна, адже з вулиці привертає увагу строго симетрична композиція фасаду, його ризаліт (частина споруди, що виступає, на всю висоту); усередині — прозора стеля величезної операційної зали, через яку просвічує небо. Будівля стала провідним архітектурним елементом вулиці Садова.

Щоб захопитися грандіозністю споруди, потрібно опинитися у головному холі. Висота приміщення досягає двадцяти метрів, що майже досягає висоти самої споруди. Доповнює всі деталі у вигляді розкішного сонячного ліхтаря, площа якого майже дві тисячі кв.м.

Архітектурні прикраси тут у великій кількості. І, звичайно, атмосфера цього місця сама по собі має здатність вражати.

Уявіть, що якихось сто років тому кожного тут зустрічали швейцари, які були одягнені в лівреї, а кожен інформаційний напис мав також французький та німецький варіант.

Зараз доступ на другий та третій поверхи для відвідувачів закрито, а раніше на другому поверсі знаходилась велика зала, де була видача простої та замовної кореспонденції, видача «до запитання». Тут же розміщувалася переговорна телефонна станція лініями Одеса – Миколаїв, Одеса – Кишинів, Одеса – Херсон. На третьому поверсі розміщувалася приймальня (управління) індоєвропейського телеграфу та чорноморський кабель.

До 1917 року поштамт працював з 8 до 20 год., поштові скриньки очищали 4 рази на день. Для відвідувачів діяв безкоштовний гардероб, на вході стояв швейцар. Кожне з 26 операційних вікон центральної зали працювало за своїм графіком.

Під час Другої світової війни будинок головного поштамту дуже постраждав: в нього потрапила авіабомба. Перед відступом окупанти спробували його підірвати. Тільки 1956 року Міністерство зв’язку СРСР затвердило проект відновлення та реконструкції споруди, архітектори Валентин Львович Фельдштейн та Адольф Анатолійович Межибовський. Ремонт закінчено 1962 року.