Верховина — легендарне селище, що розкинулося на березі Чорного Черемоша, в самому серці Карпат. Воно є справжньою столицею Гуцульщини, місцем, де переплелися традиції, культура та мальовничі пейзажі.

З Одеси до Верховини — близько 600 км, проте побувати у ній має кожен українець, хто прагне знати свою історію та звичаї.

Журналістка 048.ua побувала у Верховині, аби дізнатися, чим відоме та цікаве це місце. Далі — з її слів.

У Карпатах я була не раз. Люблю їх у будь-яку пору року. Зазвичай я обирала зручні та “розкручені” населені пункти, у яких кипить туристичне життя, є безліч ресторанів, готелів та розваг. Проте цього разу вибір пав на Верховину — тихе та спокійне селище в Івано-Франківській області з невеликою кількістю туристів, проте дуже цікавою історією.

Доїхати до нього з Одесою напряму можна лише на автомобілі. Залізниця тут не проходить, проте на потязі можна доїхати до найближчого популярного населеного пункту — Ворохти, а вже звідти пересісти на автобус (курсує щогодини) і вже за 40 хвилин та 65 гривень бути на місці. Так я і зробила.

У Верховині є лише один великий та гарний готель. Частіше у цьому селищі зупиняються в приватних садибах та котеджах. Вартість у середньому — 700-1000 гривень за добу.

Небагато у селищі й ресторанів, проте ціни в них чудові.

Так співпало, що я приїхала до Верховини на Яблучний Спас. Це дозволило мені побачити, що Верховина — селище, у якому над туристами переважають місцеві. Сотні людей йшли вулицями з церкви у вишиванках, створюючи затори автомобілям та вітаючись з сусідами традиційним для цієї місцевості “Слава Ісу!”.

Пройдемося по активностям, які пропонує туристам Верховина.

Похід у гори

Якщо ви зупинилися у Верховині — у пішій доступності є кілька маршрутів, якими можна піднятися на невеличку гору. Краще брати гіда, який і через ліс з білими грибами проведе, і гарну полонину, на якій можна перепочити, покаже, ще й кулешу на джерельній воді навчить варити.

Кулеша на вогні

Моя прогулянка горами була неймовірною. Дорогою я зібрала лісових ягід та кілька грибів, погладила корівок, поспілкувалися із місцевими жителями та зробила безліч фото.

У гори можна піднятися на коні, тобто замовити кінну прогулянку. Це коштує 350 гривень з людини.

Рафтинг

Для любителів активного відпочинку у Верховині є ще одне заняття — рафтинг по Чорному Черемошу. Це швидкісний сплав гірською річкою через пороги на надувному човні. Рафтинг-база є у самій Верховині, тому не треба витрачати час та кошти на дорогу.

Сплав триває близько 1,5 години та коштує орієнтовно 600 гривень з людини.

Зараз рівень води у Чорному Черемоші низький, тому човен постійно натрапляв на каміння: вибратися з нього — той ще челлендж. Зате весело.

Музеї

Як для невеликого селища Верховина має багато найрізноманітніших музеїв. Можна відвідати Музей штопору, власник якого проведе цікаву дегустацію вин та наливок, а також покаже свою багатотисячну колекцію штопорів.

Завітайте й в Музей гуцульської магії — один із найоригінальніших музеїв, присвячений традиційній гуцульській магії, яка відігравала важливу роль у житті цього народу. У музеї зібрано різні обереги, замовляння, трави та інші предмети, які використовувалися для лікування і захисту від злих сил.

У музеї «Гуцульщина» представлена велика кількість експонатів, що відображають традиційне життя, звичаї та обряди гуцулів. Відвідувачі можуть побачити зразки народного одягу, старовинні інструменти, кераміку, вироби з дерева та багато іншого. Музей надає повне уявлення про гуцульську культуру та традиції.

Музей “Галєрія” гуцульських традицій та обрядів також вартує уваги. Його зуміла створити місцева дослідниця Параска-Павла Рашковська. Вона знайомить відвідувачів із колекцією родинних вишивок, розповідає про народні прикмети, проводить майстер-клас із гри на дримбах та показує, як намотувати перемітки і хустки.

Криворівня або батьківщина українських Ромео та Джульєтти

Криворівня — це невеличке, але дуже знакове село неподалік Верховини. Її часто називають «українськими Афінами» або «гуцульським Парнасом» через її особливе значення в національному культурному просторі.

Криворівня вперше згадується в письмових джерелах у XVIII столітті, хоча заселення цієї території почалося значно раніше. Село завжди було важливим осередком гуцульської культури, зберігаючи автентичні традиції, мову, фольклор і ремесла.

Однією з найважливіших сторінок історії Криворівні є її роль у культурному житті України на початку XX століття. Село стало своєрідним місцем зустрічей і натхнення для багатьох видатних діячів української культури та науки. Сюди приїжджали такі знані особистості, як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Василь Стефаник, Гнат Хоткевич, Ольга Кобилянська та інші.

Одним із головних магнітів, що приваблював інтелігенцію до Криворівні, була її неймовірна природа та автентична гуцульська культура. Михайло Грушевський проводив тут багато часу, працюючи над своїми історичними дослідженнями, а Іван Франко часто навідувався до села зі своєю родиною.

Саме у Криворівні Іван Франко створив деякі зі своїх найвідоміших творів, і сьогодні тут можна відвідати музей-садибу «Гуцульська ґражда», де письменник зупинявся під час своїх візитів.

Леся Українка також знаходила натхнення в цьому селі, працюючи над своїми творами. У своїх листах вона неодноразово згадувала про красу та особливий дух Карпат. Вважається, що саме тут вона черпала натхнення для написання своєї поеми «Лісова пісня».

Крім того, Криворівня стала відомою на весь світ завдяки кінематографу. Саме тут Сергій Параджанов знімав свій легендарний фільм «Тіні забутих предків» за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Фільм, що вийшов у 1964 році, отримав численні міжнародні нагороди та став одним із символів українського кіно. У Криворівні зберігаються численні артефакти, пов’язані з цим фільмом, а також є музей, присвячений його зйомкам.

Для туристів, які люблять більш спокійний відпочинок, у Верховині є комплекс з теплим басейном, сауною та чаном.

Церква, біля якої сталося вбивство по сюжету «Тіней забутих предків»