До початку вторгнення в Україну скандали з російськими шпигунами відбувалися щорічно кілька разів. Основним місцем притулку “Джеймсів Бондів” завжди були посольства та центри «Росспівробітництва».

Саме тому майже кожен скандал починався із заголовків у ЗМІ – “З країни вислано кілька російських дипломатів”. Дипломатичне прикриття відкривало широкі можливості для шпигунів. Проте про їхні справжні мотиви західні спецслужби рано чи пізно дізнавалися. Таким чином, їм могли видавати дезінформацію, або стежити, щоб вийти на зв’язкових чи зрадників у власній країні, пише «Матриця свободи».

Однак після початку повномасштабного вторгнення в Україну, Захід почав масово видворяти всіх шпигунів, про яких знав, або підозрював, що вони є такими. Враховуючи складнощі західної бюрократії, з необхідністю “тисяч” підтверджень, що людина справді є шпигуном, у країнах ЄС залишилася достатня кількість російських розвідників, яких тільки належить викрити.

Один із останніх гучних випадків стався в Республіці Кіпр. Там було затримано двох росіян. Один із них – Олександр Гасюк – співробітник «Російської газети», інший – “Дмитро Дойніков (як зазначено у ЗМІ) – співробітник російського посольства. Співробітники поліції Республіки Кіпр отримали інформацію від ЦРУ, що Гасюк “займається підозрілою діяльністю та помічений у стеженні за об’єктами у Нікосії”. Тому у вересні 2023 року тимчасовий дозвіл на проживання кореспондента було припинено і йому порекомендували залишити країну. Проте Гасюк не лише залишився, а й продовжував займатися своєю діяльністю.

Затримання Гасюка

Під час затримання співробітника «Російської газети» його партнер-дипломат Дойніков кинувся на поліційну машину, куди посадили Гасюка та проїхав на капоті кілька метрів, після чого також був затриманий. Кореспондента депортували назад до росії, а дипломата відпустили. У цій історії примітна заява протесту російським МЗС: “Неприйнятними та провокаційними діями щодо акредитованого в Нікосії кореспондента «Російської газети» О.Г. Гасюка, а також співробітника посольства росії Д. В. Дойнікова при виконанні ним службових обов’язків». У повідомленні РІА «Новини» було зазначено, що службові завдання виконували обидва. Відповідно до цієї заяви, робота одного полягала у стеженні за об’єктами на Кіпрі та нелегальному перебуванні в країні, а іншого – захист кореспондента за будь-яку ціну, навіть якщо того затримали правоохоронні органи.

Проте, щоб не вторити російському МЗС та іншим пропагандистам, варто звернути увагу на підноготну Гасюка та Дойнікова.

Олександр Гасюк народився в підмосковному місті Східня. Точно визначити місце навчання Гасюка неможливо з відкритих джерел, проте відомо, що він захищав дисертацію на звання кандидата історичних наук в університеті Дружби народів імені Патріса Лумумби у 2008 році. Зокрема, у цьому навчальному закладі готують майбутніх кореспондентів-міжнародників, які, у свою чергу, співпрацюють із МЗС та спецслужбами рф. До речі, темою його дисертації була «Зовнішньополітична пропаганда СРСР напередодні Великої Вітчизняної війни: 1939–1941 рр.». Не дивно, що з такою темою його майбутні статті, книги та публікації відповідають нормам радянської пропаганди, яку, тим часом, так любить путін. Наприклад, одні з останніх його робіт на Кіпрі названі таким чином: «Кіпр, що приєднався до антиросійських санкцій, скотився в рейтингах конкурентоспроможності», «Оливкова олія стане розкішшю в Європі через зростання цін», «На Кіпрі відзначили День возз’єднання нових регіонів з росією», «На Кіпрі стартували патріотичні акції напередодні Дня перемоги»

Стаття Олександра Гасюка про відзначення російського свята на Кіпрі в «Російській газеті»

За обов’язком служби Гасюк після випуску провів практично весь час за кордоном. Він також був кілька років у США, де випустив книгу про співробітника спецслужб рф, “збройового барона” Віктора Бута. Як відомо, ця людина продавала зброю по всьому світу, спонсоруючи переважно сили, проти яких боролися країни НАТО. У своїй книзі він виправдовує Бута і звинувачує Америку в «зазіханні на інтереси росії та російських громадян». Книга «Віктор Бут. Справжня історія про “збройового барона”», ймовірно, була замовленням від російських спецслужб. А таке замовлення могли віддати тільки людині, яка або пов’язана зі спецслужбами, або має з ними довірчі стосунки.

Природно, що в Штатах знали, хто такий Гасюк і стежили за ним. Очевидно, що інформацію про “журналіста” було передано кіпрській владі, що підтверджує характер затримання Гасюка та картина зі шпигунських фільмів із Дойніковим на капоті авто, як спроба врятувати свого товариша.

Втім, поведінка Дойнікова цілком відповідає його істинному амплуа. Як і належить більшості спецслужбистів, його дані засекречені. Однак сучасний світ із соцмережами – справжня скриня для OSINT-розслідувань. Вивчивши профілі Дойнікова та його дружини, стало зрозуміло, що насправді його звуть не Дмитро, як друкували ЗМІ, а Данило. Ця людина служила у військовій частині 9831 – прикордонна служба ФСБ рф. У «друзях» російської соцмережі «Однокласники» у Дойнікова кілька людей з попередньої роботи. У них у профілі вказано, що вони служили в тій самій частині, що й Данило.

«Друзья» в профиле Даниила Дойникова в «Одноклассниках»

«Друзі» у профілі Данила Дойнікова в «Однокласниках»

Також у Дойнікова є фотографія, де він стоїть на тлі прапора прикордонних військ рф у береті та ще одне фото з його сином у такому ж береті прикордонних військ та медаллю «95 років кордони батьківщини священні та недоторканні»:

Дойников на фоне флага пограничных войск РФ в берете

Дойніков на тлі прапора прикордонних військ рф у береті

Син Дойнікова в береті та з медаллю

Ще одним “натякаючим другом” на специфічну сферу діяльності Дойнікова є Ігор Авдонкін, який занесений до «Однокласників», у розділ «Колеги». Ця людина в період з 70-го по 72-й рр. минулого століття проходила службу в НДР. «Про себе» він зазначив, що працював у російському посольстві в Ботсвані та Таджикистані.

Игорь Авдонкин – “друг и коллега” Даниила Дойникова

Ігор Авдонкін – “друг і колега” Данила Дойнікова

На додачу до всього дружина Дойнікова в коментарях до одного з фото називає свого чоловіка військовим. Хоча Данило на той час, судячи з його профілю, працював у диппредставництві рф у Таджикистані.

Також, на одній із фотографій Дойніков одягнений у військову тактичну форму з бронежилетом на грудях. Також на ньому видно бейдж із заретушованою емблемою, що також може говорити про його роботу на спецслужби.

Дойников в тактической форме

Дойніков у тактичній формі

Враховуючи все перераховане вище, висновки про справжній рід діяльності Дойнікова напрошуються самі собою. Питання лише залишається про конкретну структуру, де він служить. Судячи з фото це, мабуть, ФСБ. Проте не можна виключати СЗР чи ГРУ, оскільки співробітники цих структур також відряджуються до диппредставництв за кордоном з метою шпигунства.

Цікаво, що історія затримання Гасюка кіпрськими поліціянтами та спроба Дойнікова затримати автомобіль, вхопившись за капот, чітко узгоджується з історією колишнього розвідника КДБ Володимира Попова. Він описав історичні події у своїй книзі «Змова негідників. Записки колишнього підполковника КДБ». Одна з історій стосувалася зустрічі співробітника КДБ та зв’язкового. За словами Попова, спецслужбіст під дипломатичним прикриттям мав забезпечувати безпеку свого колеги при спробі затримання останнього співробітниками місцевої поліції. У разі небезпеки працівник посольства мав схопити агента за будь-яку ціну, посадити в машину з дипломатичними номерами та відвезти на територію посольства. По суті, Дойніков точно повторював викладене в книзі Попова. Тактика, очевидно, відтоді не змінилася.

Незважаючи на те, що багатьох шпигунів із російських посольств у країнах Заходу видворили у перші кілька місяців після російського вторгнення в Україну, там досі залишаються агенти, що діють, під дипломатичним прикриттям. Кіпр завжди підтримував добрі стосунки з кремлем і подібний випадок видворення громадянина рф у новинку. Ймовірно, у майбутньому ця країна продовжуватиме діяти за прикладом своїх колег на континенті. І хоча навряд чи вдасться повністю викорінити проблему російських шпигунів у диппредставництвах за кордоном, але чим менше їх перебуватиме в різних країнах, тим меншим буде російський вплив на місцевих політиків, чиновників, військових та інших важливих для кожної держави людей. Питання видворення всіх російських дипломатів — це питання національної безпеки кожної окремої країни.