В Одесі на початку квітня стартувала робота над стрічкою про Олександра Довженка, де однією з головних героїнь стане сама Одеса зразку 1926 року. Стрічка біографічна і присвячена до 130-річчя знаменитого українського режисера, але в ній покажуть та розкажуть про багатьох історичних постатей, які жили та творили в місті біля моря. У фільмі буде любовний трикутник, частина історії місцевого кінематографа, а також злодій.

Більше подробиць про майбутню стрічку знає кореспондент 048.ua

Одеська кіностудія на початку квітня анонсувала старт робіт над новою стрічкою. До 130-річчя Олександра Довженка планують відзняти біографічний фільм.

Зараз проєкт перебуває на стадії кастингів та розробки плану знімального процесу. Але вже відомо, що відзняти матеріал планують до вересня 2024 року, після чого він потрапить на монтажний стіл. Масовій аудиторії кінокартину хочуть показати у 2025 році, але точних дат поки не називають.

Над створенням байографу працюватиме Костянтин Коновалов, який є одним з авторів сценарію та режисером-постановником. Ідею фільму він виношував 10 років.

«Він прийшов на кіностудію з цим проєктом. Я ще не був тоді керівником кіностудії, а він цим проєктом вже займався. Тому логічно, що коли він 10 років з цим проєктом, в мене не піднялася рука навіть обговорювати питання, що я маю доручити роботу якомусь іншому фахівцю. Хоча такі думки були», — розповів голова правління Одеської кіностудії та генеральний продюсер фільму Андрій Осіпов.

Він також підкреслив, що сценарій написаний в співавторстві з найвідомішим в Україні дослідником і знавцем життя та творчості Довженка Сергієм Тримбачем, який, зокрема є літературознавцем, кінокритиком, кінознавцем.

«Цей проєкт має давню історію. Костя зняв ще 10 років тому короткометражний фільм про Довженка «Одеський світанок». Я в ньому знімався. Щось я там говорив про Довженка. Але далі були певні пертурбації. Я був в ролі критика, і зрештою, я набрид своєю критикою. Тому мені сказали: «Раз ти такий розумний, спробуй щось сам написати». Це найкращий спосіб знеструмити критику», — розповів Сергій Васильович.

Сергій Тримбач

Окремо він розповів трохи про сюжет майбутньої стрічки. За його словами, у фільмі буде показано початок справи Олександра Довженка, а події відбуватимуться в українській Одесі 1926 року, де була кінофабрика, на якій сформувався український осередок, що притягувало увагу тодішніх московських спецорганів.

Зі слів учасників проєкту зрозуміло, що у фільмі спробують показати не тільки історію Довженка, а й інших культурних діячів, причетних до знімання кіно. Частково стрічка буде таким собі художнім бекстейджем.

«Ми хочемо показати дух Одеси. Одеса 1926 року — це Одеса Ісака Бабеля і Юрія Яновського, Одеса Ільфа і Петрова, Катаєва. В Одесі знімається кіно. Тут славетна кінофабрика і найвідоміші актори. Тут працюють іноземні фахівці. Кіно Одеської кіностудії продається за кордон і приносить прибутки. Одеською кіностудією керує цікавий чоловік – матрос-революціонер Павло Нечеса, який до цього керував Ялтинською кіностудією, а звідси поїхав керувати Київською кіностудією», — розповів Осіпов.

Не обійдеться і без класичного любовного трикутника, в якому Довженко та Яновський закохані в балерину Іду Пензо.

«Одне з важливих місць в нашій історії посідає Яновський. Але Яновський – це не просто персонаж кінокартини чи історична постать. Яновський – це ще й чоловік, який разом з Олександром Довженко закохується в Іду Пензо, і в них виникає не трикутник, а «l’amour à trois». Це описав Юрій Яновський в «Майстрі корабля». Він сам це описав історично у своїх дослідженнях. Тому в стрічці також буде показано «любов на трьох». Стрічка не буде банальною», — наголосив голова правління Одеської кіностудії.

Також автори натякають про присутність у стрічці злодія. Наразі незрозуміло, це буде конкретна історична постать, спецслужби або партійна верхівка.

«Тут інтрига є історична. Річ у тім, що це 26 рік. У 26 році по суті справи Москва почала наступ на Україну як таку», — натякнув Сергій Тримбач.

Якщо описати сюжет майбутньої стрічки коротко, то це буде місто, яке оговталось від І Світової та Громадянської війни й вже на повну живе та процвітає. Нам обіцяють показати: НЕП, джаз, бокс, літературу, надзвичайну кухню, море, епоху романтиків, письменників і молодого кіно.

Одеса в одній з головних ролей

Сценарист та режисер-постановник Костянтин Коноволав не зміг особисто приїхати на пресконференцію, де анонсували знімання стрічки. Але він записав коротке відеозвернення, в якому заявив, що Довженко у стрічці буде нерозривно пов’язаний з Одесою.

Костянтин Коновалов

«Олександр Петрович, як відомо, знімав свої фільми у найтяжчі часи. У нього був одеський період, київський період. Був військовий період, коли Довженко був на фронті воєнним кореспондентом.

Всі його фільми – це фільми генія. Але ми не забуваємо, що Олександр Довженко почав свою творчість саме в місті Одеса і місто Одеса зробило його кінорежисером. Місто Одеса дало йому можливість зняти його дебютні фільми, які досі вважаються шедеврами кінематографічного мистецтва. І в цей складний час я впевнений, що за допомогою всіх, хто нас підтримує, ми зможемо зняти цей великий проєкт», — сказав Костянтин Коновалов.

Зазначимо, що одесити мають можливість знятись у кінострічці «Режисер» в якості масовки. Додаткову інформацію дізнавайтеся на кіностудії. 

Робота на вулицях міста

«Для нашого департаменту приємно і почесно, що в Одесі знову зніматиметься велика кінокартина. Історія Одеси пов’язана з тим, що вона відома у всьому світі завдяки літературі та кінематографу. Тому те, що у нас зніматиметься така картина, яка буде популяризувати історію нашого міста саме в такому контексті, про який ми сьогодні розповідали, це вже велика справа. Думаю, всі Одесити будуть раді, що на вулицях міста будуть знімальні майданчики. Наша комісія зробить все, щоб вчасно надавати погодження дозволи й так далі. Ми давно говоримо про те, що кіно, туризм і маркетинг повинні бути єдиною справою. Міста у світі змагаються між собою за право знімати кіно. Навіть в ці складні часи, коли важко уявити взагалі культурне життя, те, що ви вибили таку можливість зняти такий фільм, це популяризація України, нашої культури та нашого міста», — сказав директор Департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції Одеської міської ради Іван Ліптуга.

Іван Ліптуга

Він підкреслив, що Довженко для кіностудії, Одеси та України в цілому важлива фігура, а фільм тільки підсилить розуміння і глибину цієї постаті в культурі нашої країни.

«Довженко – комуняка»

Команда проєкту вирішила випередити критиків, які неодмінно звинуватять Олександра Довженка в любові до комунізму. Сергій Тримбач наголосив, що потрібно зважати на історичний контекст.

«Зараз говорять, мовляв, Довженко — комуняка і зі Сталіним мав справу. Люди забувають просту річ, що в першій половині 20 століття абсолютна більшість інтелектуалів і не тільки радянського союзу на просторі колишньої Російської імперії, а взагалі в Європі й почасти в Америці були лівими. Мав нещодавно розмову, що зараз неомарксизм в Німеччині воскрес. А у нас уявлення, що це тут подуріли люди на маленькому п’ятачку. Люди мого віку пам’ятають, що в 60-70-ті роки Франція була лівою. Компартія тримала стабільно друге місце на виборах у парламенті. І що ж поганого в лівих ідеях самих по собі? Інше, це те, що вони вироджують. Але Довженко належав до таких, які свято вірили в комунізм. Він в Новій Каховці записував: «Пройшла мимо мене зграйка дівчаток у червоних платтячках. Я заплакав. Це йшли люди майбутнього». Тобто здається, що він збожеволів. Яке майбутнє в 54 році, коли люди жили в злигоднях? При тому він поруч писав, як важко й убого живуть люди. Він бачив це все», — підкреслив довженкознавець Сергій Тримбач.

Своєю чергою Андрій Осіпов наголосив, що критики Довженка не завжди враховують той факт, що режисер пішов на жертву, створивши кіноповість «Україна в огні», на яку Сталіну довелося реагувати особисто.

«Я хотів би сказати, що ті, хто критикує, вони не враховують той історичний контекст і політичну ситуацію, в якій він жив. Засуджувати може лише той, хто не робив справді якихось вчинків. Але щоб вам показати велич Довженка, хочу навести один факт: в 1944 році, після виходу кіноповісті «Україна в огні» радянська влада не знала, що з цим робити. Сталін особисто мусив виступати у пресі з критичною статтею щодо твору Довженка.

Безпрецедентний приклад, коли керівник великої держави особисто змушений був реагувати, бо вага і вплив на суспільство була такою, що нікому би іншому не вдалося погасити цю хвилю. Тому, якщо хтось думає, що Довженко був посіпакою, просто пригадайте цей факт.

Другий факт – це те, що коли йому загрожував арешт і Довженко втікав від арештного загону, він дізнався про загибель свого вчителя Хвильового і вийшов з потягу та попрямував до Харкова ховати його. І промовляв біля труни, і ніс труну. Чоловік був не з лякливих», — наголосив Андрій Осіпов.

«Хочеться сподіватися, що цей фільм, окрім всього іншого, явить нам дуже яскраву постать. Дійсно генія, який прийшов, побачив, що це таке і переміг. І взагалі, коли мені розказують, чого він не пішов в тюрму? Чого не пішов в табори? Чому він не як Стус? Ну, слухайте, перед Стусом, безумовно, треба схилитися. Але якби всі пішли в табори, ми б сьогодні не говорили ні про Довженка, ні про кого. Так – ці люди йшли на компроміс, але вони утримали це небо на Україною», — резюмував Тримбач.