29 березня зранку російські загарбники запустили ракету в будівлю Миколаївської ОДА, внаслідок удару загинули 38 людей. Серед загиблих – і 19-річний мешканець Одещини Кирило Обеременко. Хлопець був військовим, служив у Національній гвардії в Миколаєві. У той злощасний день саме був на службі у будівлі ОДА.

Про це повідомила Ліманська агенція новин.

Тіло захисика привезли для поховання на батьківщину. Схилившись на коліно, зустрічали жителі села Першотравневе Визирської ОТГ свого воїна, загиблого односельця Кирила Обременка.

Однокласник та близький друг нацгвардійця Юрій, – один із тих, хто останнім спілкувався із загиблим.

“У нього все було добре. Коли все це почалося 24 лютого, ми з ним зв’язалися, він нічого не говорив, тоді ніхто нічого не знав. Він був на блокпості в Миколаєві. Постійно казав «заспокойтесь, все буде добре, я повернуся, чому ви панікуєте». Востаннє я з ним спілкувався 28 березня, а 29 він вже не виходив на зв’язок”, – розповідає Юрій, однокласник та друг загиблого воїна Кирила Обеременка.

Всі, хто близько знали Кирила Обеременка, відзначали в ньому, невластиву багатьом сучасним молодим людям, доброзичливість. Здавалося, що з ним просто неможливо посваритися, згадує однокласник Іван Пасічник.

“Він був дуже хорошою людиною, щирий, навіть якщо ми колись сварилися, він завжди хотів швидше з тобою помиритися, щоб далі нормально спілкуватися. Він не любив сваритися взагалі з людьми й до всіх ставився дуже доброзичливо. Кирил закінчив 11-й клас та так і не визначився, куди піде вчитися. Він пішов служити в армію”, – розповів Іван Пасічник, однокласник загиблого воїна Кирила Обеременка

Друзі розповідають, що строкова служба в армії дуже гармонійно влилася в його життя, він почав думати про те, щоб здобути професію військового. Кирил Обеременко з дитинства займався спортом, тому легко мирився з підвищеним фізичним навантаженням, суворим розпорядком та армійською дисципліною, розповідає тренер з футболу Сергій Павлюк.

“Він у захисті в нас грав до армії, ще коли до школи ходив. У нас тут дві команди, він грав за юнаків, але на рівні дорослих. Турнір «Шкіряний м’яч» — ми перше місце тоді в районі займали”, – каже Сергій Павлюк, тренер з футболу

Керівник театральної студії Першотравневого ліцею В’ячеслав Мец вважає, що Кирил Обеременко був неординарною людиною. Він помітив його ще у молодших класах, коли той неймовірно талановито зіграв у хореографічній мініатюрі на шкільному концерті. Через роки, коли Кирило виріс, він ще не раз дивував В’ячеслава Меца вже своєю спортивною майстерністю.

5 квітня жителі села Першотравневе провели свого воїна в останню путь. Скорботна хода пройшла від меморіалу Загиблим воїнам через усе село до його рідного дому, а потім на сільське кладовище, де Героя з військовими почестями поховали.

“Це мій сусід, ми живемо навпроти. Кирило був добрий хлопець, молодий, йому лише 19 років. У нього дуже добра мама, Ірина. Він віддав своє життя за Батьківщину, за наше світле майбутнє і світла йому пам’ять”, – повідомив Валерій Стоілакі, Визирський сільський голова.