Сьогодні на вулицях Одеси можна побачити незліченну кількість автомобілів. Містян вже навіть важко здивувати рідкісними в Україні lamborghini та Ferrari або розкішними Maybach, на фоні яких Mercedes W222 здаються ледь не звичайними авто. А маслкари Ford Mustang чи Dodge Challenger зустріти в місті можна приблизно так само часто, як бюджетні Daewoo Lanos. Але так було не завжди. У цьому матеріалі ми хочемо розповісти про перший автомобіль, який з’явився в Одесі на 6 років раніше, ніж у Києві. А також пірнути в автомобільну тусовку кінця позаминулого століття. Поговоримо і про перші перегони.

Більше розповість журналіст 048.ua

Автомобільна історія Одеси розпочалася в 1891 році. Коли до появи першого авто в Києві залишалося ще 6 років, в Одесі містяни вже могли побачити одну з перших у світі машин французької марки Panhard-Levassor з двигуном потужністю 4 кінські сили, яка належала редактору місцевої газети «Одеський листок» Василю Навроцькому.

Для тогочасних одеситів перше авто виглядало як суміш карети й велосипеда, яку в рух приводив незрозумілий винахід, що дуже гучно торохтів і від нього йшов жахливий на запах дим.

Автомобіль не мав класичного керма, а для поворотів використовувався важіль. Колеса були відлиті із суцільного шматка каучуку, тому вони сильно гриміли по бруківці, а по самій машині йшли надзвичайно сильні вібрації. Очевидно, що хоч про якийсь комфорт марно й говорити.

Згодом в Одесі з’явилися декілька автомобілів марки Benz, власниками яких були меценат Артур Анатра та купець Федор Андріївський. А всього за десять років автомобілів побільшало настільки, що у путівниках по місту вже пропонували гостям відвідати біржу на Дерибасівській, де можна найняти автомобіль з таксометром за ціною 30 копійок за 1 версту.

Шофер Артем Ситніков за кермом автомобіля А.К.Леонарда на вулицях Одеси. Зима 1911 року. Фото: Історична правда

Перші ПДР

Поява автомобілів на вулицях міста стала причиною створення нових правил. Їх написанням зайнявся особисто міський голова. Наприклад, через гучну роботу тогочасних машин заборонено було керувати ними в нічний час. Та й взагалі спочатку потрібно було отримати дозвіл на керування, який видавався міською управою Одеси. А вік майбутніх водіїв мав бути від 20 років.

Фото: Історична правда

Для отримання відповідного дозволу необхідно було написати заяву та докласти до неї креслення машини, дві свої фотографії й пройти медичний огляд. Після отримання дозволу власнику видавали автомобільні номери та припис оснастити машину звуковими сигналами, а саме дзвіночками. Бо до цього перед автомобілем бігали місцеві хлопчаки з криками «обережно, автомобіль», звісно, на цьому вони заробляли. Втім, навряд чи дзвіночки були ефективнішими за гуркіт самих авто.

Автоматичний екіпаж одеської родини Конельських. Фото: Історична правда

Щодо правил руху, то автомобілям в Одесі заборонялося їздити тротуарами, приміськими пішохідними стежками, а також парками, садами та площами. В місті швидкість була обмежена 13 км/год та до 22 км/год за його межами. Але незрозуміло, яким чином влада збиралася контролювати швидкісний режим, якщо радарів ще не існувало.

Перші автомобільні аварії

Навесні 1913 року в Одесі сталася одна з перших дорожньо-транспортних пригод, коли купець Пташников на розі вулиць Успенської та Канатної врізався у поштовий автомобіль. Своєї провини він не визнав, тому влаштував бійку, після чого був затриманий та доставлений у відділення поліції. Щось подібне періодично можна побачити й сьогодні.

З часом аварій ставало все більше. Однією з причин росту кількості ДТП стали нічні перегони. Перевищення швидкості у нічний час в Одесі ХІХ століття було частим явищем. А оскільки автомобіль, це річ коштовна, то володіли ними й потрапляли в аварії заможні люди, значна частина яких були наділені владою.

Автоспільнота, автосалони, перегони

Перша автомобільна спільнота в Одесі з’явилася у 1911 році. На той час в місті налічувався 101 автовласник. Серед них була одна жінка – Антоніна Юліївна Мальована, дружина капітана 1 рангу. Вона володіла французьким авто марки Clеment-Bayard, але керував ним шофер Р. Томашевський, якого можна побачити на опублікованому виданням «Історична правда» фото з архіву.

Фото: Історична правда

Спільноту очолив Олексій Вассал. Він заручився допомогою родича Олександра Вассала, який був відомим домовласником. Вже за рік на власній ділянці Олександра звели будівлю клубу автомобілістів, в якому була бібліотека та канцелярія, а до будівлі прилягав гараж та ремонтна майстерня. Розташовувався клуб за адресою: вулиця Гаванна, 3. Тоді учасниками клубу стали відомі одесити, серед яких барон Рено, Фердинанд Цорн, Яків Руссо, брати Суручан.

Темношкірий француз Б. Жиль в Одесі за кермом. Фото: Історична правда

15 квітня 1912 року автомобільна спільнота Одеси провела в місті першу виставку. На ній було представлено близько двадцяти різних автомобільних марок, а також показували автомобільні запчастини.

Розростанню спільноти сприяла поява автосалонів. Перший відкрився на Рішельєвській, 15. Він належав Федору Андріївському, і це був звичайний склад, на якому продавалися Daimler-Benz. Невдовзі в нього почали з’являтися конкуренти, які теж бажали заробити на продажі автомобілів, а в газетах почала з’являтися відповідна реклама. З часом виникли й вторинні салони, які продавали машини з пробігом.

Коли кількість автомобілів в місті значно зросла і вони вже не так дивували людей, автовласники почали влаштовувати нічні швидкісні заїзди, щоб з’ясувати, хто вправніший водій і у кого потужніша машина. Як і сьогодні, такі порушення ПДР призводили до аварій, в яких вщент розбивалися машини.

Втім проводилися і легальні автомобільні змагання. Так у вересні 1907 року провели перші перегони за маршрутом Одеса — Миколаїв — Одеса, а спонсорував їх банкір Анатра. Організатором був Василь Навроцький, який першим привіз в Україну автомобіль.

В перегонах взяли участь декілька десятків авто. Маршрут проходив голим степом. Фінішувати вдалося не всім. До кінцевої точки маршруту доїхали трохи більш ніж половини екіпажів. Першим перетнув фінішну межу автомобіль марки Florentia, випередивши на хвилину Mercedes.

Надалі перегони стали щорічними. На одних з таких, які проходили за маршрутом Одеса — Овідіополь — Одеса, Сергій Уточкін розвинув неймовірну для тогочасних авто швидкість близько 65 км/год.