Редакція 048.ua продовжує розповідати цікаві факти про наш край в межах рубрики «Неймовірна Одещина». У ній ми популяризуємо культурну спадщину регіону, його унікальну природу та визначні місця, інформація про які може зацікавити як новоприбулих, так і місцевих жителів Одеси та області.

Цього разу розповідаємо про Нижньодністровський національний природний парк, що розкинувся на кількох тисячах гектарів в Одеській області.

Сьогодні межі цього парку включають в себе два водно-болотних угіддя міжнародного значення, а саме «Межиріччя Дністра – Турунчука» і «Північну частину лиману Дністровського».

Шлях у 15 років

Територія, де знаходиться село Маяки – найближчий до нацпарку населений пункт – заселена віддавна. Тут виявили сліди поселень ще з епохи бронзи (друге тисячоліття до н.е.). У IV-III століттях до нашої ери там існувало античне місто.

1 жовтня 1993 року рішенням Одеської обласної ради створили заповідне урочище «Дністровські плавні» площею 7620 гектарів, яке стало основою для утворення Нижньодністровського національного природного парку.

Сам нацпарк був створений у 2008 році указом Президента України «Про створення Нижньодністровського національного природного парку» з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів низов’я річки Дністер, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне та рекреаційне значення.

Заповідні зони та водні угіддя

До складу території Нижньодністровського національного природного парку входять «Дністровські плавні», ландшафтний заказник місцевого значення «Лиманський», Карагольська затока та водні угіддя.

Близько 10 видів тварин, що мешкають у заповідному урочищі «Дністровські плавні», занесені до Європейського Червоного списку, понад 40 видів – до Червоної Книги України. Плавні є ключовим місцем годівлі коровайок та жовтих чапель, а також нерестовищем для багатьох видів риб.

А Карагольська затока з 1965 року є частиною іхтіологічного заказника, де рибальство заборонене протягом усього року – затока є основним місцем нересту багатьох видів риб.

Водні угіддя – одна з найбільших цінностей парку. Парк розташований у межах водно-болотних угідь міжнародного значення: «Північна частина Дністровського лиману» та «Межиріччя Дністра-Турунчука», які є Рамсарськими угіддями.

Території річок Дністер і Турунчук є унікальними за своїм статусом, тому особливу увагу науковці приділяють вивченню впливу гідрологічного режиму на екосистеми, рослинний і тваринний світ.

Унікальна флора і фауна

Смарагдові влітку та золотаві взимку зарості очерету та рогозу у Нижньодністровському парку стали домівкою для багатьох видів унікальних тварин. Тут в очеретах нерестяться риби, ховається лісовий кіт, полюють річкова видра і європейська норка, час від часу прилітають рожеві пелікани і білі лебеді, коровайки та качки, кулики і баклани.

До речі, про коровайок. Як повідомили у пресслужбі парку, 11 квітня на Дністровському лимані, у районі Пісків, зареєстрували десять особин, які першими повернулися у Нижньодністровський нацпарк.

Коровайки у Нижньодністровському нацпарку

За словами працівників парку, коровайки є його символом та індикатором екологічного стану дельти річки Дністер.

Щодо рослин, то у нацпарку росте 31 рідкісний вид рослин, зокрема до Червоної книги України занесені водяний горіх та сальвінія плаваюча, пустельниця голов­часта, осоки Лахеналя та житня, плавун щитолистий, рогіз малий, руслиця угорська, ситняг болотний, голонасінник одеський.

Водяний горіх

Територія парку має велику цінність як місце гніздування, зимівлі та міграції птахів. Орнітофауна налічує 254 види птахів, з яких 58 занесені до Червоної книги України. Сезонні скупчення птахів – понад 20 тисяч – спостерігаються на островах, заболочених ділянках та мілководдях.

Туристичні екомаршрути

Наразі у зв’язку з військовим станом відвідування екомаршрутів обмежене, проте вони є найцікавішою атракцією нацпарку. 

Перший маршрут – «Царство птахів», його протяжність складає близько 20 кілометрів. Пройти його можна на катері від села Маяки головним руслом Дністра, потім по руслу Глибокий Турунчук з виходом у Дністровський лиман. На зворотньому шляху слід пройти протоку «Кіляри» з виходом у Глибокий Турунчук, далі Дністром до села Маяки.

Під час такої прогулянки можна побачити пеліканів, лебедів, бакланів, чапель, болотних крячок, а також зарості рідкісної рослини – плавуна щитолисного, і найбільшу в Європі плантацію глечика жовтого.

«Дністровська Амазонія» – таку гарну назву має другий з чотирьох екомаршрутів Нижньодністровського нацпарку. Довжина його від Біляївки – 8 км, від села Маяки – 20 км. Цей річковий маршрут пролягає основним руслом Дністра, руслом річки Турунчук та мальовничою протокою «Амазонка» через заплавний ліс.

Третім екомаршрутом нацпарку є «Старий Турунчук»

Він починається із села Маяки на човні або катері. Довжина маршруту – до 7 км. Під час прогулянки туристи зупиняються на чотирьох «точках»: зустріч з Дністром, екостежка «Острів Гонтаренко», Старий Турунчук та Олександрівський єрик.

Прогулянка по маршруту знайомить з плавневим ландшафтом, заростями давніх папоротей, мальовничою протокою і акваторією Старого Турунчука.

«Блискучий Ібіс» – ще один популярний туристичний маршрут нацпарку.

Його назву та місію пояснюють працівники парку:

«Серед безлічі мешканців дельти можна назвати десятки видів, здатних давати людям можливість оцінювати екологічну ситуацію по їхній наявності або відсутності. Однак самим цікавим об’єктом є птах блискучий ібіс або коровайка. Цей граціозний і витончений птах – найближча родичка, імовірно, відомого вам,  Священного ібіса. Того самого Священного ібіса, якому поклонялися древні єгиптяни. Коровайка занесена до Червоної книги України. Якщо Дністровська гребля затримує воду під час весняної повені – коровайки не гніздяться, або її дуже мало на гніздуванні».

Туристів привозять до човнової станції «Головбуд» та показують приклади негативного втручання людини в природу.

Читайте також: Неймовірна Одещина: п’ять маловідомих місць регіону, які має побачити кожен