«Наших воїнів треба «ремонтувати»: як фронтмен гурту «СКАЙ» поєднує сцену та волонтерство, — БЛІЦ
Автор фото: Марина Нікова
Один з найпопулярніших рок-гуртів України «СКАЙ» провів в Одесі благодійний концерт у рамках туру НАПРОЛОМ.
Фронтмен гурту Олег Собчук нещодавно став амбасадором програми «Врятуй кінцівку» фонду «Здоровʼя українського народу».
Автор фото: Марина Нікова
Головна мета проєкту – це зменшення інвалідизації українців, що пов’язана з травмами кінцівок, отриманих внаслідок війни. Очікується, що на 15 тисяч операцій вдасться зібрати мільярд гривень.
Гурт також продовжує тримати лінію культурної оборони і допомагати українській армії. З кожного квитка 30 гривень йде на спеціальний рахунок НБУ для потреб ЗСУ. Так, від початку повномасштабної війни вони вже встигли зібрати і передати більше 13 мільйонів гривень.
Про це кореспонденту 048.ua у бліц-інтерв’ю розповів засновник гурту Олег Собчук.
Почнемо з питання: де вас застала повномасштабна війна і якими були перші думки та дії?
Війна застала мене в Карпатах. Перші думки були про мою сім’ю, яка була в Києві. Перевіз сім’ю за кордон, повернувся в Тернопіль. З хлопцями місяць в добровольчому батальйоні охороняли стратегічний об’єкт вночі, а вдень допомагали переселенцям. Також збирали гуманітарку і відправляли на фронт. Займалися, допомагали, перемагали. Все те, чим і зараз далі ми займаємося.
Автор фото: Марина Нікова
Як швидко прийшло усвідомлення, що війна, що час діяти?
Це важко було прийняти перші дні. Це був шок, ступор взагалі. Якийсь тривожний стан був. Насправді, так само, як і у всіх. Ну, як то кажуть: очі бояться, а руки роблять. Але це був страх не панічний. Принаймні у мене це був страх контрольований. Це мене якось ще більше підбивало, мотивувало рухатись швидше і допомагати більше. Тому що єдиний шлях, щоб війна припинилася – це допомога.
Власне, якщо ми заговорили про допомогу, розкажіть про сьогоднішній благодійний концерт та фонд.
Всі концерти благодійні, починаючи з 24 лютого 2022 року. «СКАЙ» — один з найактивніших соціальних гуртів в Україні. Ми завжди приділяли увагу соціалці, як військовій, так і в інших різних сферах. Менше з тим, від початку повномасштабного вторгнення ми вже зробили близько 150 концертів і зібрали та передали більше 13 мільйонів гривень.
З 15 квітня ми почали співпрацю з благодійним фондом «Здоров’я українського народу» і безпосередньо з програмою «Врятуй кінцівку», яка спрямована на збір коштів для лікування поранених військових. На жаль, статистика сумна. Багато їх (ред. поранених військових) зараз. Їх треба «ремонтувати». Вони заслуговують на якісні операції та якісний догляд. Ось чим ми займаємось. Але, все одно, ми купуємо на прохання ще й якісь нічні приціли, коптери, ті ж таки автівки. Всю звітність можна побачити на наших сторінках у соціальних мережах.
Автор фото: Марина Нікова
Тобто волонтерською діяльністю ви зараз комплексно займаєтесь, не тільки зосереджені на допомозі пораненим?
Так. Але все ж зараз ми найбільше спрямовуємо свою активність на програму «Врятуй кінцівку». Проте, наприклад, донатори і різні благодійники просять купити, наприклад, там щось для потреб фронту. Ми виконуємо прохання цих меценатів. Але, все ж, левова частка однозначно йде на операції для наших військових. З 15 квітня по сьогоднішній день ми вже зібрали понад 400 тисяч гривень. Це те, що йде на операції. Плюс ще з кожного квитка 30 гривень йде на спеціальний рахунок НБУ для потреб ЗСУ.
Чи зустрічались ви з пораненими?
Так. Я відвідую наших поранених в госпіталях, якщо в мене є така можливість. Я вже це робив і роблю.
Яка кінцева мета ваша та фонду в рамках цього збору?
Моя ціль — зібрати якомога більше коштів на наших концертах, мотивуючи людей для цього.
Я можу сказати, що ціль фонду «Здоров’я українського народу» — зібрати мільярд гривень на 15 тисяч операцій в рік.
Війна закінчиться. Ми переможемо! Ви будете волонтерити і далі?
Сто відсотків! Бо ми граємо вдовгу. Ми розуміємо, що після війни там буде ще більше роботи насправді. Наша ж діяльність не лише концертами може обмежитись. Можливо, будемо додаткові якісь історії придумувати. Тобто справді роботи буде дуже багато. Але ми шукаємо можливість, а не причину. Тому ми знайдемо можливість. Хочемо, тому знайдемо.