Уночі 23 липня російські терористи зруйнували десятки пам’яток архітектури у самому серці Одеси. Серйозних пошкоджень зазнала й найбільша православна святиня міста — Спасо-Преображенський собор. Це другий раз, коли храм постраждав від рук окупантів — зараз і 87 років тому.

Редакція 048.ua розповідає, як за два століття по камінцю зібрали, розібрали та знову возвели одеський Спасо-Преображенський собор.

Перший камінь

У 1794 році місце на Соборній площі в Одесі урочисто освятили для будівництва на ньому церкви на честь Миколи Чудотворця. Вже через рік там заклали перший камінь. Спорудження церкви за проєктом інженера В. Вонрезанта планувалося закінчити у 1797, але освячення церкви відбулося лише 25 травня 1808.

Смерть Катерини II

Храм будувався в основному за гроші імператриці Катерини II, на що вона виділила більше 24 тисяч рублів. Протягом декількох місяців вони працювали і встигли звести споруду лише до цоколя. Але незабаром унаслідок смерті Катерини II за наказом Павла I спорудження храму, як і інші будівельні роботи в Одесі, припинили.

Відновлення будівництва

У 1803 році, коли градоначальником Одеси призначили герцога де Рішельє, він посприяв виділенню на спорудження собору 40 000 рублів, а пізніше суму збільшили до 100 000.

Роботи почали 8 квітня 1804: саме тоді Рішельє видав наказ:

«…приступить к постройке соборной церкви во имя Святителя и Чудотворца Николая, заложенной и основанной фундаментом в Одессе прошлого 1795 года в царствование императрицы Екатерины II, а ныне щедротами… внука Ея, … Императора Александра I, должна быть окончена строением…»

Зведення собору відновили і нагляд за роботами довірили архітекторові Франсіску Фраполлі.

Розширення храму

Після того, як Одеса стала єпархіальним центром у 1837 році, Спасо-Преображенський собор перетворився на кафедральний храм. З’явилася необхідність у розширенні його приміщень. Тому на прохання архиєпископа Гаврила у 1841 році архітектор Деолаус Гайнріх Гайденрайх розробив проєкт, який об’єднав дзвіницю та стару церкву разом з трапезною частиною.

Поступові реконструкції собору відбувалися в 1870—1880 роках, а у 1894 році був проведений капітальний ремонт храму.

Колони, що декорували інтер’єр, були оформлені в стилі коринфського ордеру та обшиті штучним мармуром білого кольору. Підлога викладена білим мармуром. Новий іконостас був виготовлений з сірувато-білого полірованого мармуру, а над престолом зводився куполоподібний покров, підтримуваний самостійними колонами.

Після завершення реконструкції у 1903 році кафедральний Спасо-Преображенський собор став одним з найбільших храмів Російської імперії, здатним вмістити до 9 тисяч осіб у верхньому храмі та 3 тисяч — у нижньому.

Собор за СРСР

Собор був зруйнований радянським режимом у 1936 році. Храм розібрали по камінчику та пограбували, на його місці звели розважальний комплекс. Там, де був вівтар, планували відкрити туалет, але Володимир Філатов врятував святиню від осквернення.

Тому замість вбиральні там встановили фонтан із великою вазою у вигляді квітки, прозваною вазою Філатова.

Після здобуття Україною незалежності Спасо-Преображенський собор вирішили відновити. У 1996-1999 роках відбулися розкопки, під час яких знайшли старий фундамент. Після проведення тендерів та підготовчих робіт у 2000 році розпочали будівництво нового храму.

У 2001 році звели та освятили дзвіницю, а у 2005-му Спасо-Преображенський собор офіційно здали в експлуатацію.

21 липня 2010 року відбулося освячення верхнього храму предстоятелем Російської православної церкви Володимиром Гундяєвим та передача будівель храму з комунальної власності Одеської міськради у приватну власність Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату.

Собор і російська ракета

Вночі 23 липня вся Одеса чула гучні вибиху. Російські терористи атакували місто різними видами ракет. Одна з них зруйнувала Спасо-Преображенський собор та завдала невимовного болю мешканцям Одеси.

У Кремлі назвали абсолютною неправдою заяву України про те, що російські військові зруйнували собор.

«Подібних звинувачень ми не приймаємо, це є абсолютною неправдою, – сказав на брифінгу прес-секретар президента рф Дмитро Пєсков. – Ми неодноразово заявляли і можемо це повторити: наші збройні сили ніколи не завдають ударів по об’єктах соціальної інфраструктури і тим більше по храмах, церквах та інших подібних об’єктах».

Як завжди, окупанти звинуватили у всьому українську ППО.

Реакція Предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія на російський удар по собору

«Глибоко вражає і засмучує черговий вияв сатанинської злоби «русского міра» — руйнування собору в Одесі. Ця нині понівечена внаслідок російської атаки духовна і архітектурна окраса південної перлини України поповнила число кількасот українських храмів, знищених чи пошкоджених внаслідок агресії РФ. З великою помпезністю в 2010 році цей собор відкривав очільник РПЦ Гундяєв. А нині ті, кого він надалі благословляє вести війну проти України, посилають ракети та інші знаряддя вбивства на Одесу, на інші міста й села України, щоби вбивати і руйнувати. Благословення Гундяєва — то прокляття, слова його — виправдання беззаконня, і дії його — служіння імперії зла. Співчуваю всім, хто сьогодні в Одесі постраждав від російської атаки. А всім, хто досі вважає Гундяєва духовним своїм вождем, особливо тут, в Україні — бажаю прозріти і нарешті припинити потурання злу», — прокоментував атаку Епіфаній.

Італія допоможе?

Голова Ради міністрів Італійської Республіки Джорджа Мелоні відреагувала на російську атаку Одеси і заявила, що Італія готова долучитися до відбудови Спасо-Преображенського собору та інших скарбів культурної спадщини України.

За словами Мелоні, атаки в Одесі, загибель невинних людей, руйнування собору глибоко засмучують Італію.

«Російські агресори руйнують зерносховища, позбавляючи їжі мільйони людей, що її потребують. Вони нищать нашу європейську цивілізацію, її священні символи. Вільний народ не дозволить себе залякати, варварство не переможе. Італія, з її унікальним у світі досвідом в реставраційній галузі, готова долучитися до відбудови Одеського собору та інших скарбів культурної спадщини України», – заявила Голова Ради міністрів Італійської Республіки.

Що ще зруйнувала росія у ту ніч

В охоронній зоні ЮНЕСКО зафіксовані пошкодження 28 одеських будинків — пам’яток архітектури, що постраждали від ракетної атаки вночі 23 липня.

Найбільше пошкоджено на вулиці Гоголя – 9 об’єктів.

Зокрема понівечені:

• будинок Кредитного товариства (арх. Люікс А.Г.), 1881 р.;
• будинок житловий та флігель Ковалевського (арх. Даллаква К.Й., Шашін О.С.). 1846 р., кін. ХІХ ст.;
• будинок прибутковий Заблудовського з флігелем, 1890 р.;
• особняк Манук-Бея (арх. Даллаква К.Й., Шашін О.С.), 1845-1846 рр.;
• будинок житловий Масса (арх. Гонсіоровський Ф.В.), 70-80-і рр. ХІХ ст.;
• будинок житловий Машевського (арх. Гонсіоровський Ф.В.), 1850-1860 рр.;
• будинок прибутковий Толстого (арх. Гонсіоровський Ф.В.), 1880 р.;
• будинок Вассаля (арх. Бернардацці О.Й.), ІІ пол. ХІХ ст.;
• особняк і манеж житлового будинку Масса (арх. Моранді Ф.Й.), 1849-1850 рр.;
• будинок прибутковий Януша (арх. Бернардацці О.Й.), 1901 р.;
• будинок прибутковий Жданової (арх. Кабіольський В.М., Дюпон Ю.Л.), 1901-1902 рр.;
• будинок житловий Рассель дель Турко (арх. Рейнгерц М.Г.), 1910 р.;
• будинок прибутковий Гагаріна, кін. XIX ст.;
• будівля Спасо-Преображенського собору, де поховано видатних людей Одеси й Південного регіону України;
• будинок Родоконакі (арх. Моранді Ф.Й.), 1823-1825 рр.;
• будинок Папудової (арх. Козлов І.С., Моранді Ф.Й.), 1832-1833 рр;
• будинок прибутковий Наума (арх. Панпулов А.С.), поч..ХІХ ст.;
• будинок житловий Чижевича (арх. Брунс В.Г.), сер. ХІХ ст.;
• будинок (арх. Коллович О.М.), в якому у 1889-1890 рр. жив генерал Радецький Ф.Ф., 1850 р. та ще низка житлових будинків-пам’яток відомих архітекторів.