Тахікардія: що робити при прискореному серцебитті

Якщо при брадикардії серцевий ритм уповільнений, то при тахікардії - навпаки, прискорений. Коли частота серцевих скорочень (ЧСС) становить понад 80-90 ударів на хвилину, це тахікардія. Але тахікардія тахікардії ворог. Якщо у стані спокою частота серцевих скорочень перевищує 120 уд./хв (у середньому 160–220 уд./хв), ідеться про захворювання. В особливу групу ризику потрапляють люди літнього віку.

Різновидів тахікардії багато, і кожна потребує свого лікування. Тахікардія поділяється на 2 типи: фізіологічний розлад і патологічну форму. Розберімося в серцевих скороченнях разом із лікарем-терапевтом, лікарем народної медицини Володимиром Гуртовим.

Синусова тахікардія починається поступово

Серце - це такий орган, який працює постійно. У нього немає перерв на відпочинок, як, наприклад, у шлунка. Але його ритм періодично може змінюватися. І це відчувають абсолютно всі люди, незалежно від того, мають вони захворювання серця чи ні.

Наприклад, піднялася людина сходами, пришвидшила крок, пробіглася - і серце в неї забилося частіше. Посварилася з кимось, понервувала через щось, злякалася, тобто пережила якісь сильні негативні або навіть позитивні емоції - і серце теж забилося сильно. Але в усіх цих випадках буквально протягом кількох хвилин тахікардія минає, щойно зникає причина її виникнення, тому що вона спричинена фізіологічними причинами і не є небезпечною.

Таку тахікардію називають синусовою, оскільки джерелом ритму серця є синусовий вузол, який у нормі генерує електричні імпульси, що збуджують серцевий м'яз, але за його гіперактивності виникає прискорення скорочень, що може супроводжуватися вегетативними проявами: тремтінням, пітливістю, рясним сечовиділенням.

Синусова тахікардія є нормальною реакцією організму на стрес, а також з'являється при зловживанні кавою, міцним чаєм, енергетичними напоями, при курінні, може бути наслідком прийому деяких лікарських препаратів.

Частота синусового ритму при синусовій тахікардії не перевищує 160 ударів на хвилину в спокої. Відмінна особливість синусової тахікардії від інших видів порушення серцевого ритму - поступовий початок і закінчення прискореного серцебиття. Вона може не відчуватися, але може супроводжуватися серцебиттям і нестачею повітря, запамороченням і колючим болем у ділянці серця. Тоді слід негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.

Про небезпеку синусової тахікардії змушує замислитися в таких випадках:

• серцебиття виражене й часте, а серцеві болі з'являються у спокійному стані й довго не минають;
• у спокійному стані відчувається задишка й виникає відчуття нестачі повітря;
• слабкість не дозволяє нормально працювати;
• втрати свідомості;
• поява дратівливості, занепокоєння, тривоги й страху.

Також характерними симптомами при тривалих нападах синусової тахікардії є блідість шкірних покривів, легка збудливість, мізерне сечоутворення, зниження артеріального тиску.

Про що говорить порушення серцевого ритму

Тахікардія дуже часто буває супутником якогось іншого захворювання. Наприклад, при шийному остеохондрозі защемлення судин ускладнює плин крові. Виникають часті головні болі, слабкість, порушується сон, німіють (або поколюють) деякі ділянки шиї чи грудей, посилюється виділення поту, з'являється нервозність. Напади можуть виникати абсолютно раптово й безпричинно, навіть якщо людина не напружувалася й не нервувала. При цьому тахікардія посилюється при незручному положенні, коли на хребет чиниться навантаження.

Синусова тахікардія може свідчити про серйозні захворювання серця (серцева недостатність, вади серця, інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба); про підвищену функцію щитоподібної залози (гіпертиреоз); про ниркову або печінкову недостатність (при яких в організмі накопичуються продукти обміну речовин); про захворювання шлунка й підшлункової залози; про інфекційні захворювання, які чинять безпосередній токсичний вплив на серце; про хвороби легень; про підвищення температури тіла (навіть підвищення на 1°С призводить до прискорення серцевих скорочень на 8-10 ударів на хвилину).

Тахікардія супроводжує будь-які стани, пов'язані з кисневим голодуванням (наприклад, короткочасне перебування у високогір'ї). Таким чином, причини тахікардії можуть бути абсолютно різними. І її лікування залежить від того, яке захворювання або стан призвели до виникнення тахікардії.

Тахікардія може ускладнюватися застійними явищами в системі кровообігу, що проявляється гострою та хронічною серцевою недостатністю. Якщо тахікардія розвивалася на тлі інших серцевих захворювань, вони переходять у більш складний перебіг (стенокардія стає важчою, можливий повторний інфаркт міокарда) або виникає патологія в інших внутрішніх органах (розвиток набряку легень, погіршення кровопостачання головного мозку).

Крім синусової тахікардії, є більш серйозні порушення серцевого ритму. Частота скорочень 140-220 ударів на хвилину й більше може свідчити про пароксизмальну тахікардію. Сам напад (пароксизм) цієї тахікардії починається й закінчується раптово (у цьому головна відмінність від синусової тахікардії). Нерідко початок нападу відчувається як поштовх у грудях, виникає слабкість і почуття страху, прискорене сечовипускання.

Якщо биття пульсу при тахікардії перевищує 190-230 ударів на хвилину, це вже аномальне серцебиття, яке сильно зношує серце, викликає кисневе голодування всього організму й непритомну слабкість.

Усі випадки тахікардії потребують кваліфікованої медичної допомоги.

Перша допомога

Зазвичай перша допомога складається з простих дій: передусім потрібно розслабитися, якщо одяг стискає грудну клітку, його потрібно зняти, прилягти. Можна зробити 2–3 вдихи й видихи, заплющити очі й злегка натиснути на них кінчиками пальців, умитися холодною водою або покласти на шию холодний компрес. Також добре випити 1 склянку холодної води, а можна викликати блювання й зробити масаж живота. Якщо потрібно - застосувати штучну регуляцію дихання: 5 с вдих і 5 с видих.

Такі процедури пояснюються тим, що різке зниження температури тіла за допомогою холодної води змушує нервову систему оптимізувати фізіологічні процеси, які дозволяють організму адаптуватися до нових умов, унаслідок чого серцебиття сповільнюється. А оскільки обличчя знаходиться близько до серця, його й охолоджують. Навіть можна на кілька секунд (на 10-30 с) занурити його в ємність із холодною водою або протерти обличчя кубиком льоду. За частоту серцевих ударів відповідає блукаючий нерв, і якщо на нього впливати, серцебиття нормалізується. Тому можна заплющити очі, рот і ніздрі (пальцями), глибоко вдихнути, напружити м'язи живота й тримати прес напруженим скільки зможете. Потім зробити видих, як і раніше тримаючи закритими ніс і рот, і продовжуючи напружувати живіт.

Народні засоби при тахікардії передбачають вплив на її причини. Оскільки провокують такий стан стреси, слід застосовувати різні фіточаї та трави, дія яких спрямована на заспокоєння нервової системи. Ось деякі рецепти.

Глід. Він особливо благотворно діє на серце, і його потрібно вживати до поліпшення стану. Залити 1 ст. л. квіток глоду 200 мл окропу й настоювати 30 хв. Приймати по 100 мл 3 рази на день за 30 хв до їди.

Лимон і часник. Очистити й розтерти 10 головок часнику. З 10 плодів лимона вичавити сік, залити 1 л меду й ретельно перемішати. Суміш настояти кілька днів. Приймати по 3–4 ч. л. 1 раз на день. Отримана порція розрахована на 2 місяці. Важливо не пропускати дні прийому.

Відвар адонісу. У киплячу на повільному вогні воду (200 мл) додати 1 ч. л. адонісу. Варити 3 хв на слабкому вогні, накрити рушником і настояти в теплому місці 30 хв. Суміш процідити й приймати по 1 ст. л. 3 рази на день.

Синусова тахікардія при правильному підході й лікуванні може бути вилікувана. А щоб її не провокувати, потрібно знизити кількість або виключити з уживання міцний чай, каву, алкоголь, гостру їжу; не переїдати; дотримуватися правильного режиму праці та відпочинку.

Трави при комплексному лікуванні патології тахікардії

При лікуванні патологічної форми тахікардії допомагають трав'яні збори, які зміцнюють нервову систему.

Ось один із таких зборів: квітки ромашки лікарської змішати в рівній пропорції з коренем валеріани та подрібненими плодами кмину й фенхелю. Залити 1 ст. л. збору 1 склянкою окропу, настояти 1 годину й процідити. Вживати перед сном 20 днів поспіль.

Щоденний чай: взяти по 1 ст. л. плодів шипшини й глоду, по 1 ч. л. пустирника й зеленого чаю, помістити суміш у термос і залити 0,5 л окропу. Настояти 30 хв. Випити за 2 прийоми протягом дня. Курс лікування - 20 днів. Зробити перерву на 10 днів і повторити курс. Чай має бути щодня свіжоприготовлений.

Настій чоловічих суцвіть верби козячої: 1 ст. л. суцвіть залити склянкою окропу, настояти 1 годину, пити по 0,3 склянки 3 рази на день. Настоянку 10% приймають по 30-40 крапель 3 рази на день до їди.

Настій трави горицвіту (адоніс весняний): закип'ятити 1 склянку води, всипати 1 ч. л. трави й кип'ятити на повільному вогні 3 хв (не більше). Накрити кришкою й настояти в теплому місці, процідити й приймати по 1 ст. л. 3 рази на день.

При серцебитті як заспокійливий засіб. Приймати мигдалеву олію по 6-7 крапель 3 рази на день, а іноді - по 1 ч. л. Можна також застосовувати плоди мигдалю по 3 штуки, але без кісточок.

Приготувати збір із трави хвоща польового, трави гірчака пташиного й цвіту глоду у співвідношенні 2:3:5. Залити 1 ст. л. цієї суміші 1 склянкою окропу, настояти ніч у термосі, процідити. Приймати по ¼ - 1/3 склянки 3-4 рази на день.