Пирій: неймовірні цілющі властивості, про які мало хто знає

Народні назви: корінь-трава, собача трава, черв'як-трава, житняк, собачий зуб, житець, понир, ржанець, житвець, ортанець, дандур.
Пирі́й (лат. Elytrígia) - багаторічна трав'яниста рослина; рід родини Злакові, що складається приблизно зі 100 видів. Цвіте пирій у травні-червні, плодоносить у липні-вересні. Зустрічається ця рослина по всій Європі, Азії, уникаючи лише пустель і темних лісів, хоча цілком може рости на лісових галявинах і узліссях, але здебільшого пирій заселяє луки, поля, перелоги, сади. Його сучасна латинська назва Elytrigia repens.
У медицині пирій використовують при порушеннях обміну речовин, як сечогінний, потогінний, відхаркувальний і проносний засіб, що регулює сольовий обмін. Основна сфера застосування пирію - очищення крові, коли з посиленням відтоку води з тіла видаляються шлаки, що позначається насамперед на зменшенні шкірних висипань. Втома і стан розбитості знімаються. При цьому всі компоненти діють спільно, як вітаміни, так і мінеральні речовини, сапоніни та супутні сполуки.
Хоча наукова медицина ставиться до пирію прохолодно, у Швейцарії, наприклад, він широко використовується як лікарська рослина. Завдяки наявності кремнієвої кислоти, він знаходить застосування при хворобах бронхів, проблемах з обміном речовин, ревматизмі та подагрі. Державна служба охорони здоров'я Німеччини вказує такі сфери застосування кореневищ пирію: для збільшення сечовиділення при запальних процесах у сечовивідних шляхах; як добавка при лікуванні катару верхніх дихальних шляхів.
Найважливіші показання для використання кореневищ пирію в народній медицині - це анемія, рахіт, хвороби легень, затримка сечі, хвороби печінки та жовчного міхура, запалення шлунка і кишківника, ревматизм і подагра, шкірні висипання та скарги, пов'язані з менструацією. Добре допомагає чай з пирієм і мучницею проти вугрової висипки. У нас найвідомішим видом є пирій повзучий, який вкриває собою сади, пустирі, городи, узлісся, поля, луки тощо.

Пирій як харчова рослина не раз рятував людей у найважчі часи. У їжу використовується кореневище пирію. Його перемелюють, отримують борошно, яке за поживністю не поступається пшеничному, і випікають хліб, коржі, пряники та інші борошняні вироби. З висушених кореневищ можна приготувати крупу для каш, приправ, запіканок, фаршів і начинок, які відрізнятимуться приємним смаком і ароматом. Зі свіжих коренів варять супи, готують салати і гарніри для рибних, овочевих і м'ясних страв. З підсмажених кореневищ можна приготувати кавовий напій. Пирій повзучий - відомий і поширений бур'ян городів. Усі бур'яни мають неймовірну живучість і плодючість. Пирій має довге кореневище, яке, якщо розрізати на шматочки, де є хоча б одна жива брунька, моментально вкорінюється і починає формувати нову самостійну рослину. Звідси його народні назви - житець, житвець, ортанець. Це в буквальному сенсі «вогонь» для полів і городів, боротьба з яким надзвичайно важка і часом безуспішна.
Напевно, така живучість рослини, нехай навіть бур'яну, не могла не позначитися на її здатності боротися не лише з проблемами ближнього, а й далекого кола, включно з проблемами здоров'я людини. Пирій, ніби є «жилами» Матінки-землі, яка влила в нього свої чудодійні сили для зцілення і життя своїх дітей. Домашні улюбленці, коти і собачки, ранньою весною із задоволенням поїдають молоду траву пирію повзучого. Так вони поповнюють свою зголоднілу за зиму кров свіжими вітамінами і біологічно активними речовинами, яких пирій містить дуже багато. Лікарською сировиною у пирію є кореневища, які заготовляють восени, одразу після перших заморозків, або ранньою весною. Їх ретельно промивають у холодній воді, очищають від дрібних коренів, залишків стебел і листя, сушать у тіні на повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розкладаючи на папері або на мішковині. Зберігають у полотняних мішках або дерев'яній тарі до 2 років. Сушити сировину пирію рекомендується при 60-градусній температурі в духовці або спеціальних сушарках, періодично помішуючи і перевертаючи екстракт. Готові кореневища повинні ламатися з тріском, не деформуючись. Термін зберігання - не більше 3-х років. У кореневищі пирію повзучого присутні мінеральні солі (калій, магній, залізо, марганець, цинк), кремнієва кислота, органічні кислоти, вітаміни А, В, ефірна олія, до складу якої входить вуглець агропірен; слизові речовини, полісахаридна речовина трицитин, інулін, інозит, фруктоза, левульоза, сапонін, ванілін, декстроза, камедь, кварц, левульоза, маніт, молочна кислота, азотовмісна гумоподібна речовина, танін. Пирій цінний уже тим, що очищає організм від радіації. Уже тільки тому цій рослині ціни немає. Після чорнобильської катастрофи була справжня гонитва за китайським зеленим чаєм. Він, звичайно, корисний, немає суперечки, таніни, що входять до його хімічного складу, дійсно «виганяють» стронцій. Але, виявляється, таніну і в складі пирію, що росте у нас під ногами, достатньо. Ось так, у гонитві за чужим - топчемо своє. Справжній «бич людини» - остеохондроз. Це захворювання стоїть на другому місці після хвороб серцево-судинної системи. Позбутися його повністю не можна, але зупинити його розвиток - можна. І саме цим злісним бур'яном. Він чудово виганяє солі з організму. Практично незамінний при «суставицях», артритах, при радикуліті, ревматизмі та подагрі. Пирій добре оздоровлює шлунково-кишковий тракт. Відвар коренів чистить жовчний міхур і нирки від каменів і піску. Його вживають і при запаленнях жовчних шляхів, печінки, сечового міхура і сечових канальців. Пирій оздоровлює нирки, стимулює фільтрацію в них. Відвар кореня дуже ефективний і при набряках будь-якого походження. Пирій - хороший кровоочисний засіб. Його застосування показане при висипаннях на тілі та при алергії. Він входить до складів від екзем, від псоріазу, від фурункулів і від усякої іншої людської парші. Також корені пирію мають відхаркувальні властивості. Кремнієві сполуки, які є в рослині, благотворно впливають на всі зовнішні і внутрішні органи. Зміцнюються кровоносні судини, підвищується еластичність стінок капілярів. Тому препарати з пирію дуже рекомендуються літнім людям. Білий корінь допомагає від цукрового діабету. Якщо вам, не дай Боже, призначили велику кількість антибіотиків, то після закінчення лікування обов'язково пройдіть курс оздоровлення пирієм-батюшкою, оскільки він нейтралізує хімічні сполуки, виводить надлишок антибіотиків, практично заново регулює роботу всього організму. Пирій чудово знімає втому, повертає бадьорість, збуджує, стимулює діяльність серця, злегка підвищує тиск, знімає головні болі. Так що, не дурні наші котики і собачки… Пирій відмінно регулює обмін речовин в організмі. ПРОТИПОКАЗАНЬ до застосування пирій повзучий не має. Однак прийом слід припинити, якщо з'явилася діарея або розвинувся пригнічений стан, що впливає на працездатність. ВІДВАР КОРЕНЕВИЩ ПИРІЮ ПОВЗУЧОГО
1 столову ложку подрібненої сировини залити 1 склянкою гарячої води, кип'ятити 5-10 хвилин, охолодити, процідити і віджати. Приймати по 1 склянці 3 рази на день до їди. Відвар можна ароматизувати гілочками або листям чорної смородини. При геморої, хронічному запаленні товстого кишківника, запаленні сечового міхура і сечовивідних шляхів відвар пирію призначають на ніч у вигляді мікроклізми об'ємом 30-60 мл. Замість відвару можна використовувати свіжий сік з надземної частини рослини і коренів. СІК
Стебла зі шматочками кореня промивають у проточній воді, обшпарюють, пропускають через м'ясорубку, розбавляють водою у співвідношенні 1:1, віджимають через щільну тканину і кип'ятять 3 хвилини. Приймають по 1-2 столові ложки 3 рази на день до їди. Зберігають у холодильнику не більше 2 днів. ВАННА
По 100 г кореневищ пирію і лопуха кладуть у велику емальовану каструлю або відро, заливають 5 л гарячої води і кип'ятять 10 хвилин. Отриманий відвар виливають у ванну з водою. Таку ванну рекомендується приймати при різних шкірних захворюваннях хоча б 1 раз на тиждень. Тривалість процедури 30 хвилин, температура води - 36-37°С. Ванни рекомендується поєднувати з прийомом відвару всередину. ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ
Свіжі кореневища пирію використовують для приготування супів, салатів, гарнірів до жирних, м'ясних, рибних, овочевих страв. Назву «пирій» ця рослина отримала від дуже давнього кореня «пиро», яке позначало хліб, жито. І пирій повзучий, дійсно, може виправдати свою назву - його можна використовувати як сурогат хліба, що має велике значення в голодні роки. Іноді для випічки хліба тісто робили з 2/3 житнього борошна і 1/3 борошна з коренів пирію. Для приготування борошна з коренів пирію, корені відварювали, висушували, рубали і мололи або товкли до отримання борошна.
З такого борошна також варять каші і киселі, його додають у пшеничне і житнє борошно при випіканні коржів і оладок. З підсмажених кореневищ виходить непогана сурогатна кава.