Звідки береться солодкий присмак у роті та що з ним робити
Сам по собі солодкий присмак не є приводом для хвилювання, але якщо він виникає регулярно, це може свідчити про проблеми зі здоров'ям.
Звідки береться солодкий присмак у роті та що з ним робити
Сам по собі солодкий присмак у роті ще не привід для занепокоєння. Уважніше придивитися до свого здоров'я потрібно, лише коли відчуття почало з'являтися день у день. У цьому випадку воно може бути першим симптомом хвороби, що розвивається.
Ось вісім можливих причин солодкого присмаку, від нешкідливих до небезпечних.
1. Ковток води після сухості в роті
При нестачі слини в ротовій порожнині нерідко виникає відчуття липкості та кислуватий присмак. Вода на контрасті з цим може здатися солодкою.
Що робити
Нічого. Відчуття мине само, щойно відновиться слиновиділення.
2. Сторонній запах
Можливо, солодкий присмак у роті з'явився через якийсь сторонній аромат. Наприклад, парфумів, косметичного крему, квітів, побутової хімії.
Філіп Юнглас, доктор медицини, експерт Cleveland Clinic із захворювань внутрішніх органів.
Так, на чашці, яку щойно дістали з посудомийної машини, може залишитися мило. І якщо ви питимете з цієї чашки, смак рідини здасться вам зовсім іншим, ніж із такої ж чашки, яка кілька днів простояла на полиці.
Що робити
Нічого. Щойно сторонній запах зникне, ви перестанете відчувати й незвичний присмак. Щоб прискорити процес, можна вийти на свіже повітря або провітрити приміщення, в якому перебуваєте.
3. Інфекція носових пазух
Таке запалення впливає на здатність сприймати запахи. Тому солодкуватий присмак при гаймориті, фронтиті, інших вірусних або бактеріальних інфекціях пазух є варіантом норми.
Що робити
Передусім розібратися з діагнозом. Зазвичай у синуситів є симптоми куди яскравіші, ніж порушення смаку. Це затяжний нежить, сильна закладеність носа, розпираючий біль у ділянці носа або перенісся, який посилюється, якщо ви нахиляєтеся вперед. З подібними ознаками треба звертатися до терапевта.
Коли ви одужаєте, симптоми захворювання зникнуть. У тому числі й солодкий присмак у роті.
4. Печія
Найчастіше вона призводить до появи кислого присмаку, адже при цьому стані в стравохід і ротову порожнину потрапляє шлункова кислота. Але буває, що, контактуючи з ферментами в слині, шлунковий сік набуває солодкуватого відтінку.
Що робити
Зачекати, поки печія мине. Щоб прискорити процес, можна прийняти безрецептурні ліки-антациди або випити содовий розчин (1 чайна ложка харчової соди на склянку теплої води).
Якщо печія виникає регулярно, щонайменше кілька разів на тиждень, варто проконсультуватися з терапевтом. Так проявляє себе гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
5. Діабет
Постійний солодкуватий присмак у роті може свідчити, що організм не справляється з підтриманням нормального рівня цукру в крові. Таке відбувається при розвитку діабету або пов'язаній з ним гіперглікемії.
Що робити
Якщо солодкий присмак переслідує вас постійно і тим більше якщо ви підозрюєте діабет, потрібно якнайшвидше звернутися до терапевта. Підвищений рівень цукру в крові небезпечний: він руйнує кровоносні судини й нервові волокна та може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.
6. Неврологічний розлад
Зміни смаку бувають пов'язані з порушенням передачі нервових імпульсів у мозку. Таке трапляється при деменції, депресії, епілепсії, наслідках інсульту та інших неврологічних порушеннях.
Що робити
Якщо смакові галюцинації повторюються, зверніться до терапевта. Він уточнить діагноз і за потреби дасть вам направлення до невропатолога.
7. Вікові зміни
З віком передача нервових імпульсів у мозку порушується, і це також може призводити до появи незвичного присмаку, зокрема солодкого.
Що робити
На жаль, боротися з віковими змінами мозку медицина ще не вміє. Але проконсультуйтеся з терапевтом: можливо, лікар запропонує вам способи зменшити неприємне відчуття.
8. Рак легень
У рідкісних випадках солодкий присмак може виникати як один із перших симптомів дрібноклітинного раку легень.
Що робити
Не ігнорувати відчуття солодкості в роті, якщо воно почало переслідувати вас постійно і на перший погляд без причин. Найкращий варіант у такому разі - звернутися до терапевта і пройти всі призначені ним обстеження. А коли лікар поставить діагноз, виконувати рекомендації фахівця.