До основного змісту

Політика

Коли будуть вибори в Україні - рішення робочої групи

Профільна робоча група дійшла висновку, що Україні не варто проводити вибори у 2026 році, оскільки для організації голосування потрібно щонайменше пів року після припинення бойових дій.

Україні не слід проводити вибори у 2026 році - такого висновку дійшла профільна робоча група. Ця ситуація ставить Київ на курс загострення відносин із Вашингтоном, пише газета The Times.

Раніше проведення виборів в Україні вимагав американський президент Дональд Трамп. LIGA.net пояснювала, чому під час війни неможливо провести голосування, і розповідала про те, що підготовка до післявоєнних виборів уже почалася та які сценарії розглядають у кулуарах Верховної Ради.

Члени офіційної робочої групи з питань виборів мали представити відповідний законопроєкт наприкінці лютого, однак повідомили The Times, що вони ще повинні вирішити ключові питання щодо забезпечення справедливого голосування, захищеного від атак або втручань з боку РФ.

Вони планують продовжувати обговорювати це питання щонайменше до кінця травня. Однак група дійшла згоди, що Україна повинна розпочати передвиборчий період лише через щонайменше шість місяців після обговорення та ухвалення необхідного законодавства і встановлення перемир'я. Фактично це виключає проведення президентських виборів у 2026 році.

Сергій Дубовик, заступник голови Центральної виборчої комісії, заявив: «Усі погоджуються, включно з членами парламенту, що активна фаза бойових дій повинна припинитися, має бути встановлена чітка лінія розмежування, і тільки після цього потрібен шестимісячний період для організації виборів».

За його словами, крайній термін уже було відкладено: «Безсумнівно, робота триватиме протягом квітня і травня, оскільки ми ще не опрацювали всі питання».

Президентські вибори можуть бути проведені в умовах воєнного стану, якщо внести зміни до Конституції через референдум. Однак робоча група виключила можливість здійснити голосування під час бойових дій. Її члени вказали на ризик масових жертв у разі атаки на виборчу дільницю. Також Дубовик зазначив, що обмеження свободи слова та пересування, передбачені воєнним станом, можуть ускладнити проведення виборчої кампанії.

Він додав, що опозиційні партії не бажають погоджуватися на електронне голосування, яким потенційно може маніпулювати влада і яке відбуватиметься без участі міжнародних спостерігачів.

До групи входять представники ЦВК, народні депутати та представники громадянського суспільства. Її створили в грудні після заяв Трампа про необхідність проведення виборів в Україні, на що президент Володимир Зеленський закликав Штати забезпечити відповідні умови безпеки. Глава держави також говорив, що реагує на заяви партнерів про необхідність виборів, оскільки не хоче, щоб це питання використовувалося проти України.

Дубовик заявив, що проблема, з якою має справу робоча група, є «безпрецедентною».

Вона вивчає, як забезпечити можливість голосування для приблизно 6 млн українських біженців за кордоном, близько трьох мільйонів українців, які перебувають під російською окупацією, і майже мільйона військових, багато з яких служать на фронті. Вибори також повинні відповідати міжнародним стандартам, щоб не зірвати плани України щодо вступу до Європейського Союзу.

«Немає прецедентів проведення такого голосування, принаймні за чинними міжнародними стандартами, такими як норми Ради Європи. Немає прикладів, які ми могли б взяти за основу», - зазначив заступник голови ЦВК.

Радники адміністрації Трампа порівнювали цю ситуацію з президентськими виборами в США 1864 року під час Громадянської війни в країні. Дубовик був збентежений тим, що вони не усвідомлювали ризиків, з якими стикаються українці, наприклад, авіаудари, кібератаки або цифрова інформаційна війна.

Натомість, за словами чиновника, порада Великої Британії була більш корисною: партнери пропонували звернути увагу на те, як у Сполученому Королівстві голосували громадяни Польщі на своїх виборах. Виборці повинні зареєструватися заздалегідь, однак можуть голосувати в британських школах або громадських центрах, а не лише в посольствах чи консульствах.

Однак у деяких країнах, де живуть українські біженці, доведеться змінити законодавство, щоб дозволити це. Таміла Ташева, нардеп від опозиційного «Голосу», яка входить до робочої групи, зазначила, що в Чехії, наприклад, виборчий процес іншої країни може відбуватися лише в консульстві.

«Тепер наше міністерство закордонних справ повинно вести переговори з такими країнами, щоб переконати їх змінити свої закони», - сказала політик.

Вона додала, що багато депутатів хочуть провести вибори якнайшвидше.

  • Між тим у свою рекордну 15-ту сесію Верховна Рада увійшла без гарантованих 226 голосів, необхідних для ухвалення рішень. Це впливає не лише на кадрові призначення, а й на виконання програм Міжнародного валютного фонду та ухвалення стратегічних законів. LIGA.net пояснювала, як Рада працює в режимі постійного торгу, або реальний законодавчий параліч і які ризики це створює для країни.
  • На тлі проблем із голосуваннями в Раді, 14 березня Зеленський заявив, що готовий обговорювати з представниками парламенту закон про зміни в мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Глава президентської фракції Арахамія згодом заявив, що керівник держави не мав на увазі примусову мобілізацію нардепів, ішлося про обговорення змін до законодавства, що дозволять депутатам брати участь у Силах оборони.