Гіпервентиляція: як ми губимо своє здоров’я диханням
Глибоке дихання не завжди корисне, адже воно виводить із організму надто багато вуглекислого газу. Зменшення глибини дихання та збільшення дихальних пауз допомагають краше наситити кровотік і тканини киснем.
Гіпервентиляція: як ми губимо своє здоров’я диханням
Усупереч поширеній думці, глибоке дихання не є корисним, оскільки з організму виводиться значний обсяг вуглекислого газу. Корисно зменшувати глибину дихання. Якщо подовжувати ДИХАЛЬНІ ПАУЗИ, кровотік і тканини краше насичуються киснем і СО2, відноовлюються обмінні механізми, посилюється імунітет.
Упоратися з багатьма хворобами дозволить економія вуглекислого газу (СО2) в організмі. Як цього можна досягти? Вам допоможе не глибоке (яке завдяки ростиражованій думці вважається оптимальним), а поверхневе дихання. Цей метод допомагає позбутися великого переліку захворювань. Ось як працює таке дихання.
Надмірне надходження кисню в легені не приносить користі
Вуглекислий газ по праву можна вважати природним цілителем, який нас супроводжує, але можна відчувати його нестачу. Як можна збільшити концентацію СО2 в тілі за допомогою дихальних практик?
Норма: чим рідше ми дихаємо, тим краше
Що ми з вами знаємо про норму дихання? Нас цьому якось не вчили. Відома дихальна норма - 16-18 дихальних рухів за 60 секунд, зроблених у стані спокою - це так звана гіпервентиляція, або вентиляція легень, що перевищує здорову норму.
Що роблять ці 16-18 дихальних рухів за 60 секунд? У людини, яка має нормальне здоров’я до 40 років, у 40 діагностовано безліч захворювань. Адже гіпервентиляцію вона накопичувала довгі роки.
Глибоке, повне дихання не приносить користі, оскільки з організму виходить велика кількість вуглекислого газу. Дане з’єднання в організмі формується в ході біохімічних реакцій. Здоровій людині достатньо 6-8 дихальних циклів за хвилину або навіть менше.
Оздоровитися можна, поступово зменшуючи глибину дихання. Якщо ми подовжуємо дихальні паузи, кровотік і тканини ефективніше насичуються киснем і СО2, відноовлюються механізми обміну, посилюється імунна віповідь організму. І недуг у резульаті зникає.
Робимо дихальну паузу та зміцнюємо здоров’я
У самому початку важливо навчитися слухати власне дихання. Сідаємо на стілець у зручну позу, обіпершись на спинку, і уважно слухаємо власне дихання впродовж 1-2 хвилин. Це корисно для того, щоб відстежити вдихи й видихи, запам’ятати дихальний ритм. Важливо запам’ятати відчуття самого дихання, адже зараз ви почнете якісно змінювати власне дихання.
Як правило, на початку «шляху» простежується глибоке дихання, якщо не глибоке, то достатньо часте. Не виключено посилене серцебиття, але це пройде. Запам’ятовуємо, як ми дихаємо.
1-й етап роботи над диханням. Робимо спокійний видих, після якого буде пауза. Перед паузою глибокого вдиху й глибокого видиху бути не повинно. Видих спокійний, як ви це робите зараз.
2-й етап роботи над диханням. Зробивши видих, закриваємо ніс двома пальцями, рот закритий (це важливо). Спочатку дихати зовсім не хочеться. Коли виникне перше бажання зробити вдих, цей стан називається контрольна пауза (назвемо скорочено - КП). Тепер відкриваємо ніс і дихаємо нормально.
Звертаємо увагу на дихання. Після КП нехай воно залишається таким самим, з амплітудою, як і до цього.
Згадаємо ще один стан - максимальна пауза (скорочено - МП). Це інша затримка дихання. МП включає в себе КП і вольовий учасок, на малюнку добре видно, що КП - це частина МП. Далі після видиху закриваємо ніс. Поки вдихнути не хочеться, а вслід за цим виникає перше бажання зробити вдих (КП), але продовжуємо витримувати паузу зусиллям волі, поки ніс уже можна відкрити (МП).
Після того як ви відкрили ніс, дихання залишається таким самим, як і до того - без прагення зробити глибокий вдих. Щоб подібного не сталося, бажано не передержати паузу. У противному разі станеться зрив дихання, і воно стане глибоким (а ми до цього не прагнемо). Даний момент досить складно «впіймати». Для зручності максимальну паузу можна не додержувати на 2-3 сек. Не важливо - пауза 20 чи 23 секунди, роль грає - вона 20 чи 40 секунд.
Ця затримка - чудовий дихальний тренажер. Щоденне тренування дозволить значно збільшити час затримки, що дасть позитивні результати в плані здоров’я.
Вимірювання контрольної та максимальної паузи
Інтервал затримки дихання прямо пропорційний стану здоров’я людини.КП тривалістю в 20 секунд свідчить, що в організмі міститься 4,5% СО2. При КП тривалістю в 60 секунд концентрація СО2 складе 6,5%. Такий відсоток дає можливість функціонувати без захворювань. МП і КП самі по собі не лікують, вони потрібні для контролю. В ідеалі у людини має бути МП - 90, КП - 60. Так працюють бездоганні легені. Але навіть якщо МП буде 60, а КП - 40, це показник дуже доброго здоров’я. А МП - 40, КП - 20 свідчать про те, що у людини майже не виявиться захворювань на кшталт гаймориту чи бронхіту.
Як почати практикуватися?Дихати, як ви це зазвичай робите, і стежити за стрілкою секундоміра. Спокійно видихаємо. У фіналі видиху двома пальцями затискаємо ніс, фіксуємо за стрілкою секундоміра початок затримки й чекаємо до першого бажання вдихнути. Дану цифру теж запам’ятовуємо (як кінець КП). Затримку дихання не припиняємо.
Бажання зробити вдих удруге - це МП, фіксуємо її також за секундоміром. Відкриваємо ніс (Відчуваєте дефіцит повітря і прагення зробити глибокий вдих?). Ми маємо 3 показники, які допоможуть обчилити КП і МП. Вони й повідомлять про ваше здоров’я. Тест провоиться у ранковий час, до їжі.
Дихальний тренінг
Вихідне полоення - сидячи на краю стільця: сідниці займають 1/3 або ½ стільця. Спина рівна, відчуйте, ніби ви злека підросли або вас хтось підтягує за маквку. Потилиця, лопатки і сідниці розташовані на єдиній вертикльній лінії. З метою розкрити лопатки і грудину робимо кругові рухи плечима.
У попереку має виникнути слабкий вигин. Ноги стоять на підлозі рівно, литки - вертикльно, руки розташовані комфортно на стегнах.
Просто сидимо з прямою спиною впродовж 5 хвилин. Слухаємо своє дихання. Який ефект цього простого вправи? Леням людини складно функціонувати й тісно, якщо спина сутула. При вирівнюванні постави дихання зменшується. Механічно грудна клітка розувається, легеням легше дихати. Усе це робиться рефлекторно. Якщо є бажання зробити глибокий вдих, це означє, що дихання зменшено, і вам не вистачає повітря. Це відчуття й має виникати.
Якщо є відчуття дефіциту повітря, це накопичується СО2.
Для того, щоб максимльно точно дотримуватися інструкції, звертайтеся до схеми, на якій наочно показні самі паузи та їх знаходення в дихальному циклі. Так вам буде легше зосередитися на правильному диханні. І не забувайте про те, що в цьому питанні велике значення має правильна постава.