До основного змісту

Здоров’я

Що таке мізофобія та чи можна її позбутися

Патологічний страх перед брудом і мікроорганізмами здатен суттєво ускладнити життя, проте сучасна терапія допомагає впоратися з цією проблемою.

Що таке мізофобія та чи можна її позбутися

Боротися потрібно не з бактеріями, а зі своїми страхами.

Мізофобія (гермофобія, бацилофобія) - це патологічний страх перед брудом і мікроорганізмами, які можуть у ньому перебувати.

Загалом боятися шкідливих бактерій нормально. На фобію ці побоювання перетворюються тоді, коли думки про мікроби стають нав'язливими й постійно переслідують людину, змінюючи її поведінку та самопочуття. Наприклад, якщо вона не може взятися за дверну ручку, бо на ній можуть бути бактерії, без кінця миє руки та дезінфікує всі поверхні, до яких торкається.

Цей страх здатен спричинити й соціальні проблеми. Людина може боятися рукостискань та обіймів, триматися подалі від людей, щоб випадково не заразитися від них, важко переносити відвідування громадських місць, зокрема магазинів, ресторанів і кафе.

Мізофобія є поширеним симптомом обсесивно-компульсивного розладу (ОКР). Це стан, за якого людину переслідують нав'язливі думки - обсесії, після чого вона виконує повторювані дії для полегшення тривоги - компульсії. Наприклад, якщо її турбують думки про забруднення та зараження, вона може часто й подовгу мити руки.

Водночас ОКР не обов'язково передбачає саме страх мікробів. Люди з цим захворюванням можуть страждати від найрізноманітніших нав'язливих думок.

Чому з'являється мізофобія

Специфічні фобії успадковуються в 30% випадків, тож якщо ваші батьки або інші близькі родичі страждали від ірраціональних страхів, можливо, вам просто не пощастило з нервовою системою.

Значення також можуть мати не лише гени, а й вплив середовища. Наприклад, якщо батьки боялися мікробів, діти з більшою ймовірністю почнуть сприймати бактерії як зло й захищатися від них. Крім того, фобія може вирости з негативного досвіду - тяжкої хвороби або ускладнень після неї.

Тим більше сучасний світ ніби сприяє розвитку мізофобії. Завдяки рекламі, яка демонізує бактерії, люди все більше бояться мікроорганізмів і прагнуть стерилізувати все навколо - від поверхонь у домі до власної шкіри.

Як зрозуміти, що у вас мізофобія

Ви можете бути жертвою цієї фобії, якщо:

  • часто миєте руки, іноді робите це кілька разів підряд або невиправдано довго;
  • носите рукавички, щоб не контактувати з мікробами;
  • уникаєте соціальних контактів, можете остерігатися навіть близьких людей;
  • накриваєте або пакуєте речі, якими часто користуєтеся, - наприклад, пульт або кермо автомобіля;
  • намагаєтеся скоротити час перебування в громадських місцях, зокрема туалетах, магазинах і ресторанах;
  • за підозри на контакт із мікробами негайно повертаєтеся додому;
  • приймаєте душ багато разів на день;
  • використовуєте санітайзер щоразу, коли торкаєтеся незнайомого предмета або поверхні.

Також мізофобія може викликати фізичні симптоми тривоги:

  • нудоту;
  • запаморочення;
  • задуху;
  • прискорене серцебиття;
  • тремтіння;
  • рясне потовіділення.

Якщо симптоми заважають вам жити, працювати й навчатися, обмежують можливості, ускладнюють стосунки та завдають дискомфорту, варто задуматися про пошук психотерапевта.

Чи можна впоратися з мізофобією

Будь-які фобії добре лікуються за допомогою когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), а конкретно - процедури десенсибілізації, або терапії впливу.

Суть техніки полягає в тому, що людина поступово, у своєму темпі та комфортній обстановці зустрічається з об'єктом страху й звикає до нього. Наприклад, торкається брудного об'єкта, а потім якийсь час не миє руки, намагаючись розслабитися й заспокоїтися. З часом страх ослаблюється, і людина звикає до лякаючих об'єктів у реальному житті.

Якщо крім фобії в неї присутній обсесивно-компульсивний розлад, психіатр може включити до плану лікування фармакологічну підтримку, наприклад селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (СІЗЗС).

Ці препатрати зазвичай застосовуються для лікування депресії, але також дозволяють ослабити симптоми ОКР.