Що таке апендицит, як його діагностують і лікують

Коли викликати швидку допомогу

Телефонуйте 103 або 112 чи звертайтеся до найближчого відділення невідкладної допомоги, якщо з'являються симптоми апендициту:

• сильний біль у животі;
• сплутаність свідомості;
• блідість або світлі плями на шкірі;
• утруднене дихання.

Коли йти до лікаря

Якнайшвидше потрапити до лікарні потрібно, якщо у вас або у вашої дитини болить живіт, неприємні відчуття не минають або посилюються, поступово переміщуються від пупка нижче.

Що таке апендицит

Апендицит - це запалення апендикса - червоподібного відростка, придатка сліпої кишки. Він розташований у правій нижній частині живота.

Запалення відростка може статися у людей будь-якого віку, але найчастіше зустрічається у дітей та молоді.

У чому причини апендициту

Апендицит розвивається через закупорку апендикса, наприклад фекаліями, шматочком неперетравленої їжі, стороннім предметом, пухлиною або - у рідкісних випадках - паразитом.

Як виникає і розвивається апендицит

Після того як апендикс закупорюється, в ньому починають швидко розмножуватися бактерії. Через це відросток запалюється, опухає і наповнюється гноєм. Якщо стан не лікувати, апендикс може лопнути. Тоді інфекція пошириться по черевній порожнині.

Які форми апендициту існують

Апендицит поділяють на кілька варіантів, залежно від того, як перебігає запалення.

Найпоширеніша форма - гострий апендицит. Цей стан потребеує швидкої медичної допомоги. Його симптоми виникають раптово і швидко погіршуються: біль з'являється в ділянці пупка, але через кілька годин переміщується в праву нижню частину живота. Неприємні відчуття посилюються при кашлі та русі.

Хронічний апендицит - це рідкісна форма запалення апендикса, яка розвивається повільно і проявляється періодичними симптомами. На відміну від гострого апендициту, при хронічному запалення перебігає мляво і може зберігатися протягом тривалого часу.

Які симптоми апендициту

Ознаки апендициту у жінок не відрізняються від тих, що виникають у чоловіків. Але у кожної людини симптоми можуть бути особливими або проявлятися не повністю.

Часто перша ознака - біль в обласці пупка або трохи вище. Спочатку вона може здаватися незначною, але поступово стає більш гострою та інтенсивною. Через 12–24 години біль переміщується в праву нижню частину живота, фокусуючись в точці прямо над апендиксом.

Залежно від того, в якому стані перебуває людина, може різнитися і те, як болить апендицит:

• Без розриву апендикса відчуття посилюється при надавлюванні на нижню праву частину живота.
• Якщо стався розрив, спочатку біль може взагалі зникнути, але пізніше він повернеться з більшою силою. Дотик до області живота може викликати сильний дискомфорт і змусити людину напружувати м'язи.

Біль часто посилюється при ходьбі, кашлі або різких рухах. На більш пізніх стадіях можуть з'явитися і інші ознаки апендициту:

• озноб і дрож;
• надто твердий стілець або, навпаки, діарея;
• висока температура;
• тривала нудота і блювання.

Як діагностують апендицит

Спочатку лікар розпитує пацієнта про симптоми і проводить огляд. Однак розпізнати запалення буває складно, особливо у маленьких дітей, оскільки симптоми можуть нагадувати інші проблеми з животом.

Лікар може спостерігати за розвитком стану деякий час, щоб точніше визначити діагноз. Додатково для діагностики можуть використовуватися такі методи, як ультразвукове дослідження, комп'ютерна томографія, аналізи сечі та крові.

У деяких випадках, навіть за відсутності повної впевненості, лікар може рекомендувати операцію з видалення апендикса, оскільки нелікований апендицит може становити небезпеку для життя.

У чому полягає лікування апендициту

Основне лікування апендициту - операція, яку називають апендектомією. Процедуру проводять під загальним наркозом у лікарні.

Існує два методи видалення апендикса:

• Лапароскопія. При такій операції через невеликий надріз у черевну порожнину вводиться тонка трубка з камерою - лапароскоп. Він допомагає контролювати хід операції. Далі хірург видаляє апендикс за допомогою спеціальних інструментів. Цей метод стає все більш поширеним завдяки меншій кількості ускладнень і більш короткому періоду відновлення.
• Відкрита лапаротомія. Для цієї операції хірург робить один великий розріз у нижній правій частині живота, після чого видаляє апендикс.

Перед операцією пацієнту зазвичай призначають антибіотики. У рідкісних випадках лікування апендициту може обмежуватися тільки антибіотиками. Такий метод лікар може обрати, якщо інфекція не поширилася, а операція пов'язана з великою кількістю ризиків для пацієнта. Але все ж стандартом лікування залишається операція.

Які ускладнення може викликати апендицит

Ускладнення можуть бути досить серйозними. Серед них розрив апендикса. Якщо це відбувається, інфекція поширюється по всій черевній порожнині, викликаючи перитоніт - небезпечний для життя стан, який потребує негайної операції для видалення залишків апендикса та очищення черевної порожнини.

При розриві апендикса також може утворитися абсцес - кишеня гною в черевній порожнині. У такому випадку хірург повинен буде провести через черевну стінку спеціальну трубку і прибрати гній. Трубка залишиться на місці приблизно на два тижні, а для усунення інфекції лікар призначить антибіотики.

Як проходить відновлення після лікування апендициту

З операційної лікарі переводять пацієнта спочатку до відділення інтенсивної терапії, а потім у звичайну палату. Щоб людині було простіше відновлюватися, їй дають анальгетики.

Повернутися з лікарні додому можна буде, коли лікарі вирішать, що людина вже достатньо добре себе почуває. Як правило, лікарям потрібно переконатися, що їх пацієнт нормально їсть, п'є, ходить в туалет.

Люди, яким робили лапароскопію, зазвичай повертаються додому на наступний день після операції. Після лапаротомії або при ускладненнях потрібно залишатися в лікарні кілька днів. Після виписки людині належить кілька разів показатися лікареві, щоб він оцінив стан і закрив лікарняний лист.

Також важливо бути готовим до того, що деякий час після операції та виписки можуть зберігатися:

• невеликі рани на животі;
• шви, які з часом розсмокчуться самостійно;
• біль у животі та навколо ран;
• запор або діарея протягом декількох днів.

Щоб прискорити одужання, після закриття лікарняного можна взяти відпустку на один-два тижні. Вдома потрібно буде дотримуватися базових правил догляду за собою після апендициту:

• приймати знеболювальні препарати, якщо це необхідно;
• дотримуватися рекомендацій щодо догляду за ранами під час загоєння;
• бути обережним під час душу і міняти пов'язки, якщо вони намокають;
• їсти багато клітковини, пити багато рідини, приймати проносне, призначене лікарем, при запорах;
• закінчити весь курс лікування, якщо лікар призначив антибіотики;
• не напружуватися, не підіймати важке;
• виключити спорт до повного одужання.

Більшість людей повністю одужує через один-два тижні після апендициту. Якщо виникли ускладнення, такі як розрив апендикса, відновлення займає більше часу.

У чому полягає профілактика апендициту

Спеціальних заходів для профілактики апендициту не існує. Стан може виникнути у будь-якої людини.