Хвороба доктора Стрейнджлава, або «левітуючі» кінцівки: що таке синдром чужої руки

Синдром чужої руки - це ситуація, коли людина втрачає контроль над своєю рукою, значно рідше - над ногою. Порушення трапляється нечасто, але стало вірусним у масовій культурі завдяки фільму Стенлі Кубрика «Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватися і полюбив атомну бомбу». Звідси й друга назва - хвороба доктора Стрейнджлава.

Хоча цей синдром полюбляють й інші режисери: він зустрічався в серіалах «Доктор Хаус» і «Королеви крику», фільмі «Пусті руки», а Річ у «Родині Адамсів» - це буквально рука, що має власний розум.

Як проявляється синдром чужої руки

При цьому синдромі рука здається чужою і поводиться так, ніби має власний розум: вона не підкоряється волі людини та здійснює незрозумілі для господаря дії. Наприклад, торкається обличчя й тіла, розстібає та застібає ґудзики, бере предмети, відчиняє шухляди. Оскільки контролювати ї дії неможливо, вона часто здається «поганою» або «неслухняною». Кінцівка сприймається настільки окремо від тіла, що часто люди навіть дають їй власне ім’я.

Це відчуття відчуження руки - важлива відмінність синдрому від станів, пов’язаних із тиками або рефлекторними посмикуваннями, наприклад із синдромом Туретта.

Окрім відчуття чужорідності кінцівки, синдром може проявлятися й по-іншому:

• конфлікт між діями рук;
• відчуття наявності «зайвої» кінцівки;
• «левітуюча» рука.

Чому виникає синдром чужої руки

Синдром чужої руки розвивається тоді, коли уражується мозолисте тіло, що з’єднує півкулі. Або коли роз’єднується робота двох ділянок кори головного мозку: премоторної, яка відповідає за контроль дій і планування рухів, та первинної моторної, що регулює рухи. Це може статися з різних причин:

• інсульт або транзиторна, тобто минуща, ішемія головного мозку;
• пухлина мозку;
• травма голови;
• деменція;
• демієлінізуючі захворювання мозку, наприклад розсіяний склероз;
• операції на мозку;
• нейроінфекції, такі як коров’ячий сказ.

Чим небезпечний синдром чужої руки

У науковій літературі не описано конкретних випадків, коли рука справді завдавала фізичної шкоди. Хоча іноді побіжно згадується, як вона намагалася задушити власника, але ця інформація зазвичай потребує підтвердження. Також повідомлялося, що одного разу рука чоловіка мастурбувала на очах у медсестри, і він не міг це припинити. Тож цей синдром може серйозно ускладнити життя.

Як лікується синдром чужої руки

Ефективного лікування синдрому чужої руки немає. Він може тривати від кількох днів до кількох років, а потім минути. Це відбувається через надзвичайну нейропластичність мозку та його здатність до відновлення - якісь ділянки можуть забирати на себе функції пошкоджених. Найкоротший задокументований випадок порушення тривав лише 30 хвилин.

Симптоми можна контролювати, якщо чимось займати руку, стримувати її або «заспокоювати», погладжуючи чи засовуючи її, наприклад, у варіжку, кулінарну рукавицю.

Схвалених ліків протии цього синдрому немає, але їх пошук триває. Так, описано випадок, коли тринадцятирічній дівчинці з «левітуючою» рукою допомогли ботулотоксин і протисудомний засіб. А ще одна пацієнтка почала користуватися рукою, коли після когнітивно-поведінкової терапії навчилася контролювати гнів і розчарування через діагноз.